вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2024 р. Справа№ 910/9539/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Козир Т.П.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - не з'явились,
від третьої особи 1 - Кислицька Ю.О.,
від третьої особи 2 - не з'явились,
вільний слухач - Гром А.Р.,
розглянувши апеляційну скаргу
Державного підприємства "Укрмедпроектбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 (повний текст рішення складено 01.08.2016)
у справі № 910/9539/16 (суддя Морозов С.М.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед"
до Державного підприємства "Укрмедпроектбуд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Міністерство охорони здоров'я України
2. Міністерство фінансів України
за участю Прокуратури міста Києва
про стягнення грошових коштів, -
У 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" про стягнення грошових коштів.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції від позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту останньої заяви, позивачем заявлено до відповідача вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 62 000 000,00 грн. та штрафних санкцій (пені) в розмірі 247 048,77 грн. (т.1, а.с. 32-38, 106-109).
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору в частині виконання зобов'язань щодо повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 62 000 000,00 грн. у передбачені договором строки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9539/16 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ДП "Укрмедпроектбуд" на користь ТОВ "Укрпрофмед" суму основного боргу в розмірі 62 000 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 205 879, 64 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт перерахування відповідачу суми коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000, 00 грн., тому з огляду на отримання відповідачем вимоги про повернення суми поворотної фінансової допомоги, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000,00 грн. визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню. Щодо стягнення пені судом першої інстанції зазначено, що умовами договору не визначено розміру пені. Стосовно стягнення 3% річних місцевий господарський суд зазначив, що позивачем ані в позовній заяві, а ні в заяві про зміну предмету позову не було заявлено відповідних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що спірний договір не міг створити спірне зобов'язання, адже є удаваним правочином. Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом не враховано умови договору, що вказують на передчасність позову.
Під час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом склад колегії суддів неодноразово змінювався, розгляд справи відкладався.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року апеляційне провадження у справі № 910/9539/16 зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 910/6271/17.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року, у зв'язку з ліквідацією Київського апеляційного господарського суду та початком роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року, справу №910/9539/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.
На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9539/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року апеляційну скаргу у справі № 910/9539/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.
22.12.2018 року до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" надійшло повідомлення по справі № 910/9539/16 про набрання законної сили рішенням у справі № 910/6271/17.
Розпорядженням № 09.1-08/772/18 від 26.12.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 22.12.2018 року по 04.01.2019 року, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9539/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018 року, у зв'язку з перебування у відпустці судді Хрипуна О.О., сформовано для розгляду справи №910/9539/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., судді: Чорногуз М.Г., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9539/16 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 21.02.2019 року.
15.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням в справі №910/6271/17.
21.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 року клопотання Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" про зупинення провадження у справі №910/9539/16 задоволено, провадження у справі №910/9539/16 зупинено до перегляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі №910/6271/17 та набрання відповідним рішенням законної сили, зобов'язано сторін у справі повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі №910/6271/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 року поновлено провадження, розгляд справи №910/9539/16 призначено на 29.05.2024 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 року, у зв'язку з відпусткою судді Михальської Ю.Б., сформовано для розгляду справи №910/9539/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.
28.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 1 надійшло клопотання про долучення до матерів справи постанови Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №910/10569/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9539/16 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 26.06.2024 року.
В судовому засіданні 26.06.2024 року представник третьої особи 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивача, відповідача та третьої особи 2 в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи 2.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 29.12.2015 року між позивачем (надавач за договором) та відповідачем (отримувач за договором) було укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого надавач в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає отримувачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов'язувався прийняти поворотну фінансову допомогу у встановлені договором строки. (т.1, а.с. 15-17).
Згідно п. 2.1. Договору поворотною фінансовою допомогою за цим договором є сума коштів у розмірі 62 000 000,00 грн.
Відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. Договору поворотна фінансова допомога надається надавачем отримувачу в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача впродовж п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору. Фінансова допомога надається на безоплатній основі.
Позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 62 000 000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень №29 від 30.12.2015 року на суму 30 000 000,00 грн. та №30 від 30.12.2015 року на суму 32 000 000,00 грн. (т.1, а.с. 20-21).
У відповідності до п. п. 4.1. - 4.2. Договору термін, на який надавач надає поворотну фінансову допомогу отримувачу встановлюється до 31.12.2017 року. Строк користування поворотною фінансовою допомогою може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється письмовими Додатковими угодами до цього Договору.
В пунктах 5.1., 5.2. Договору сторони передбачили, що отримувач повертає надавачу поворотну фінансову допомогу у термін, передбачений у п. 4.1. Договору. Поворотна фінансова допомога повертається в безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом перерахування отримувачем грошових коштів на банківський рахунок надавача.
Згідно п. 5.4. Договору поворотна фінансова допомога вважається повернутою отримувачем надавачу в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок надавача.
Відповідно до укладеної Додаткової угоди №1 до Договору від 14.01.2016 року на підставі п. 12.2. Договору сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.1. та 4.2. розділу 4 Договору, виклавши їх в наступній редакції: « 4.1 Термін, на який надавач надає поворотну фінансову допомогу отримувачу, встановлюється до 31.12.2017 року. Надавач має право в односторонньому порядку вимагати від отримувача дострокового повернення поворотної фінансової допомоги, за умови надання надавачу відповідної письмової вимоги не менше як за 5 (п'яти) календарних днів до дати такого дострокового повернення поворотної фінансової допомоги. В разі отримання вимоги про дострокове повернення поворотної фінансової допомоги, отримувач зобов'язаний повернути надавачу вказаний у вимозі обсяг поворотної фінансової допомоги протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги.», « 4.2 Строк користування поворотною фінансовою, допомогою може бути продовжений або зменшений за згодою Сторін, що оформлюється письмовими додатковими угодами до цього Договору. Строк користування поворотною фінансовою допомогою може бути достроково зменшений, в разі отримання від надавача письмової вимоги про дострокове повернення поворотної фінансової допомоги, в порядку визначеному п. 4.1. Договору.». 9т.1, а.с. 18-19).
Крім того, Додатковою угодою №1 до Договору від 14.01.2016 року сторони доповнили Договір п. 5.5. відповідно до якого отримувач на першу вимогу надавача зобов'язувався протягом 5 (п'яти) календарних днів повернути всю суму коштів, визначену п. 2.1. Договору.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою (лист №935 від 14.03.2016 року) про повернення суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000,00 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 14.03.2016 року, що підтверджується відповідною відміткою про отримання листа та присвоєнням вхідного № 83/03-16. (т.1, а.с. 22).
Відповідачем надано відповідь на його вимогу, відповідно до змісту якої позивачу повідомлено про неможливість виконати вимогу від 14.03.2016 року з огляду на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016 року у справі №757/5236/16-к накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 170 000,00 грн., а ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2016 року у справі №757/4801/16-к накладено арешт на грошові кошти в сумі 59 830 000,00 грн. (т.1, а.с. 26-27).
Позивач також звернувся до відповідача з претензією вих. №936 від 21.03.2016 року про повернення суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000,00 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 21.03.2016 року, що підтверджується відповідною відміткою про її отримання та присвоєнням вхідного № 88/03-16. (т.1, а.с. 23-25).
Відповідачем було розглянуто претензію відповідача вих. №936 від 21.03.2016 року та відхилено її з огляду на накладення Апеляційним судом міста Києва та Печерським районним судом м. Києва арешту на вказані кошти та заборону їх використання. (т.1, а.с. 28-29).
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що відповідач суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000,00 грн. у строки, передбачені умовами Договору, не повернув, тому позивач звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зімну предмету позову).
Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що внаслідок укладення Договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки матеріалами справи доведено факт перерахування відповідачу суми коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000, 00 грн., тому з огляду на отримання відповідачем вимоги про повернення суми поворотної фінансової допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми коштів поворотної фінансової допомоги в розмірі 62 000 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що предметом даного позову є стягнення з відповідача 62 000 000, 00 грн.
Підставою позову позивач визначив договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 року на підставі якого ним було перераховано відповідачу відповідні грошові кошти.
Водночас, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 року та постановою Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі №910/10569/21 визнано недійсним договір поворотної безвідсоткової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 року, що укладений між Державним підприємством "Укрмедпроектбуд" (ідентифікаційний код 37700171) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" (ідентифікаційний код 34350971).
Отже, колегія суддів зазначає, що за результатом розгляду справи №910/10569/21 прийнято рішення, яким визнано правочин, на підставі якого позивач у даній справі №910/9539/16 обґрунтовує свої позовні вимоги, тобто підстави якими позивач обґрунтовує позов у даній справі №910/9539/16 на момент розгляду колегією суддів справи, відпали.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що за змістом частин першої та другої статті 216 Цивільного кодексу України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).
Тлумачення статті 216 Цивільного кодексу України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 Цивільного кодексу або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.
Правило статті 216 Цивільного кодексу України застосовується виключно до сторін правочину.
Системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України та пункту 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що:
(а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституці;
(б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція;
(в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 Цивільного кодексу України.
Постанова Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі №396/29/17.
Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України».
Системне тлумачення абзацу 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України та пункту 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 Цивільного кодексу України (висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 396/29/17).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.3, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до закінчення підготовчого провадження у справі №910/9539/16 не подано заяви про зміну підстав позову.
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 року у справі №910/18802/17 наголосив, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що підстава, відповідно до якої позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти та відповідно обґрунтовано позов у даній справі №910/9539/16 відпала (договір поворотної безвідсоткової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 року визнано недійним, справа №910/10569/21), колегія суддів в силу ч.3, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за договором, який в судовому порядку визнаний недійсним, тобто не породжує будь-яких прав та обов'язків для сторін, в межах даного спору не може бути задоволений.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" суми основного боргу в розмірі 62 000 000,00 грн. перерахованих на підставі договору поворотної безвідсоткової допомоги №29/12-15 від 29.12.2015 року в межах даного спору не підлягають задоволенню, тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9539/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі відповідача, скарга Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі №910/9539/16 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 року у справі № 910/9539/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким:
« 1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.»
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9539/16.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.06.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді Т.П. Козир
А.О. Мальченко