Справа № 138/1212/23
Провадження № 22-ц/801/511/2024
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.
Доповідач:Рибчинський В. П.
26 червня 2024 рокуСправа № 138/1212/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г.,
за участі секретаря судового засідання Луцишина О.П., представника позивача адвоката Олійника А. М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 , та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження,
22.04.2023 позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивований тим, що 25.02.2005 він та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб. Спільне життя сторін спору не склалось та 18.09.2008 шлюб був розірваний.
Позивач записаний батьком двох доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після припинення шлюбних відносин, відповідач при розмовах з позивачем обмовлялась про те, що доньки не є його дітьми. За час перебування у шлюбі в подружжя виникали обставини, які на думку позивача, могли б вплинути на те, що спільні діти дійсно можуть бути не від нього, а також діти не схожі на нього. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене вище, позивач просив суд виключити відомості про його особу, як батька, з актового запису про народження зазначених дітей.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 листопада 2023 року позовну заяву задоволено.
Виключено відомості про ОСОБА_3 , як батька, з актового запису про народження № 1427 від 20.05.2005, дитини ОСОБА_2 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Виключено відомості про ОСОБА_3 , як батька, з актового запису про народження № 4571 від 12.12.2008, дитини ОСОБА_4 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 (дочка позивача), через свого представника - адвоката Стороженка Максима Миколайовича, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що на час ухвалення рішення у справі ОСОБА_2 виповнилось 18 років, однак судом першої інстанції її не було залучено до справи.
Вважає, що оскільки позивач пред'явив позов не до всіх належних відповідачів, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для його задоволення є помилковим.
Разом з тим, скаржник не погодилась із результатом судово молекулярно-генетичної експертизи, мотивуючи тим, що на переконання ОСОБА_2 , при проведені судово молекулярно-генетичної експертизи не було дотримано умови відбору зразків та їх зберігання, що викликає сумніви у її правильності. Просила призначити повторну судово молекулярно-генетичну експертизу.
ОСОБА_1 , також не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не було залучено до справи ще одну дочку позивача ОСОБА_4 , тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є помилковим.
Крім того, також не погодилась із результатом судово молекулярно-генетичної експертизи, мотивуючи тим, що на її думку, при проведені судово молекулярно-генетичної експертизи не було дотримано умови відбору зразків та їх зберігання, що викликає сумніви у її правильності. Просила призначити повторну судово молекулярно-генетичну експертизу.
Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В заперечення проти апеляційних скарг зазначає, що ОСОБА_2 було відомо про розгляд даної справи у суді першої інстанції, зокрема ОСОБА_2 була присутня під час відібрання експертом зразків букального епітелію для проведення судово молекулярно-генетичної експертизи.
При цьому, зазначає, що на час звернення із позовною заявою, ОСОБА_2 ще не виповнилось 18 років, а тому позивач не міг під час пред'явлення позову залучити її до участі у справі.
Між тим, зауважує, що ОСОБА_2 під час розгляду справи судом першої інстанції могла звернутись із заявою щодо залучення її до участі у справі, однак таким правом не скористалась.
Крім того, звертає увагу суду, що відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків або опікун, як визначено Сімейним кодексом України, однак не дитина, щодо якої оспорюється батьківство.
Щодо доводів апеляційних скарг про наявність порушень при проведені судово молекулярно-генетичної експертизи, позивач вказав, що ніяких доказів, які б підтверджували такі обставини, суду надано не було.
Скаржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення суду першої інстанції відповідає.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та шлюб між ними був розірваний 18.09.2008, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Сторони записані батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.09-10).
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.08.2023 призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі.
На вирішення експертів поставлено питання:
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
19.10.2023 до суду надійшов висновок експерта від 03.10.2023 №СЕ-19/102/23/14597-БД, відповідно до якого біологічне батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , виключається (а.с.77-96).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 березня 2024 року призначено повторну судово молекулярно-генетичну експертизу у цивільній справі.
На вирішення експертів поставлено питання:
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
Роз'яснено сторонам спору, що наслідки ухилення від участі в експертизі передбачені ст. 109 ЦПК України.
До Вінницького апеляційного суду надійшло повідомлення Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, в якому зазначено, що проведення повторної судово молекулярно-генетичної експертизи неможливо, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не з'явилися на відбір зразків у встановлений час.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102/23/14597-БД від 03.10.2023 біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , виключається, а відповідач не довела ту обставину, що позивач знав про те, що він не є біологічним батьком зазначених дітей на момент реєстрації їх народження, відтак позов підлягає задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком (частина п'ята статті 136 СК України).
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
У судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК України).
За змістом частини п'ятої статті 136 СК України для вирішення судом питання про відмову в позові з цієї підстави підлягають встановленню обставини, чи знала особа, яка оспорює батьківство, в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є біологічним батьком цієї дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.
Отже, предметом доказування при вирішенні цього спору є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, батьком якої зазначено позивача, а також обізнаність позивача в момент реєстрації себе батьком дитини про те, що він не є її батьком.
Згідно з ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Отже, у ході судового розгляду підлягають перевірці обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.
Таким чином, законодавець обмежив право особи, яка записана батьком дитини, на оспорювання свого батьківства, зокрема, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, або не могла про це не знати.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
Позивач в своєму позові зазначав, що почав сумніватися щодо того, чи він є батьком дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Отже, позивач на момент народження дітей вважав себе їх біологічним батьком. При цьому, беззаперечно переконався у тому, що він не є батьком дітей лише отримавши висновок експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102/23/14597-БД від 03.10.2023 за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи.
Доказів про обізнаність ОСОБА_3 в момент реєстрації його батьком дітей про те, що він не є їх батьком, матеріалми справи не містятть та відповідачем не надані.
Згідно із пунктом 9 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.
Згідно з п. 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Таким чином, у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення передбачено проведення судово-генетичної експертизи.
Як встановлено раніше, відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102/23/14597-БД від 03.10.2023 біологічне батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , виключається.
При цьому, клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заявлені разом із апеляційними скаргами, про проведення повторної судово молекулярно-генетичної експертизи у даній цивільній справі апеляційним судом були задоволені.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 березня 2024 року призначено повторну судово молекулярно-генетичну експертизу у цивільній справі.
На вирішення експертів поставлено питання:
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
Чи є ОСОБА_3 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_1 ?
Роз'яснено сторонам спору, що наслідки ухилення від участі в експертизі передбачені ст. 109 ЦПК України.
Варто зауважити, що апеляційним судом вживались заходи з метою належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судово молекулярно-генетичної експертизи шляхом направлення на їх адреси відповідного повідомлення.
Відтак, в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення вищевказаної експертизи.
Натомість, до Вінницького апеляційного суду надійшло повідомлення Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, в якому зазначено, що проведення повторної судово молекулярно-генетичної експертизи неможливо, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не з'явилися на відбір зразків у встановлений час.
Відповідно до статті 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Виходячи із положень ст. 109 ЦПК України, ураховуючи те, що без подання відповідачем ОСОБА_1 та доньок ОСОБА_2 , ОСОБА_4 необхідних матеріалів (зразків), провести повторну експертизу не було можливим, то у зв'язку з ухиленням відповідачки від подання експертам необхідних матеріалів, зважаючи на те, що висновок експерта має ключове значення у з'ясуванні питання наявності кровного споріднення між позивачем та дітьми, суд дійшов висновку про визнання факту, для з'ясування якого була призначена експертиза, тобто відсутність кровного споріднення між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Крім того, відсутність кровного споріднення між позивачем та дітьми, у свою чергу, підтверджується попереднім висновком експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102/23/14597-БД від 03.10.2023 за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи.
Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач у момент реєстрації народження дитини знав, що не є біологічним батьком дитини, а також результати судової молекулярно-генетичної експертизи відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102/23/14597-БД від 03.10.2023 згідно з яким біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , біологічною матір'ю яких є ОСОБА_1 , виключається, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо виключення його з актового запису відомостей про батька дитини.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що на час ухвалення рішення у справі їй виповнилось 18 років, однак судом першої інстанції її не було залучено до справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на час звернення із позовною заявою, ОСОБА_2 ще не виповнилось 18 років, а тому позивач не міг під час пред'явлення позову залучити її до участі у справі. Крім того, відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків або опікун.
Згідно з нормами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційних скарг правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 листопада 2023 року без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
С.Г. Копаничук