Справа №: 486/1064/24 Провадження № 2-з/486/20/2024
26 червня 2024 року м.Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
21.06.2024 року представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Цимбал Альони Анатоліївни до суду подала заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 . В обґрунтування заяви зазначає про те, що вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника (позивача)- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання на день смерті зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 10.11.2023 року мати заявника (позивача), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька померлої ОСОБА_5 , подала приватному нотаріусу Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобовій О.М. заяву про відмову від прийняття спадщини. В даній заяві зазначено, що ОСОБА_3 відмовляється від права на прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті її матері на користь дочки померлої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважає, що є підстави, що майно, включене до складу спадкової маси, без згоди ОСОБА_3 може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі за позовною заявою про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною. На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення позову та недопущення продажу нерухомого майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 , просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо майна, а також до набрання чинності рішенням у справі заборонити особам, які включені до спадкової справи як спадкоємці, а також третім особам, які мають пряме або опосередковане відношення до спадкової маси померлої, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 .
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження (ст. 153 ЦПК України).
21.06.2024 року згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, деталі наведені в лозі протоколу призначення.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року визначено головуючого суддю по розгляду заяву про забезпечення позову ОСОБА_6 .
Відповідно до приписів ч.1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.10.2023 року Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом №432, в якому зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Слобідка Кодимського району Одеської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років, місце смерті: Україна, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Костянтинівка.
Відповідно до копії заяви від 10.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька померлої ОСОБА_5 , подала приватному нотаріусу Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобовій О.М. заяву про відмову від прийняття спадщини, у якій зазначено, що ОСОБА_3 відмовляється від права на прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті її матері на користь дочки померлої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимогі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви. Оскільки предметом позову є усунення від спадщини, тому захід забезпечення позову у вигляді заборони нотаріусу вчинення дій щодо майна, яке включено до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 , а також заборони особам, які включені до спадкової справи як спадкоємці, та третім особам, які мають пряме або опосередковане відношення до спадкової маси померлої, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 до вирішення спору судом є обґрунтованим та співмірним. Вказаний вид забезпечення позову може сприяти запобіганню подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи, що заборона вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину не тягне можливих збитків для відповідача, будь-яких витрат у зв'язку із цим відповідач не несе, підстави обов'язкового застосування зустрічного зобов'язання (ч. 3 ст. 154 ЦПК) відсутні, - суд не застосовує зустрічне забезпечення.
Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, суддя акцентує увагу позивача на тому, що відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви позивач повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 .
До набрання чинності рішенням у справі заборонити особам, які включені до спадкової справи як спадкоємці, а також третім особам, які мають пряме або опосередковане відношення до спадкової маси померлої, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо майна, включеного до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.І. Савін