490/5061/24 27.06.2024
нп 1-кс/490/2615/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5061/24
25 червня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бургунка Бериславського району Херсонської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, не працевлаштованої,зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, -
Слідчим відділом Управління СБ України в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024230000000046 від 17.01.2024 за підозрою громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК Україниза наступних обставин.
Так, згідно Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами - є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 р., принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 р. та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 р. № 36/103, від 16.12.1970 р. № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 р. № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 р. № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об'єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора.
Таким чином, з 24.02.2022 і по цей день дії рф проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.
У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який на цей час відповідно до чинного законодавства продовжено Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 з 05 год. 30 хв. 14.05.2024 строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою - терористом (державою - агресором).
02.05.2023 року Верховна Рада схвалила Заяву про визначення існуючого в російській федерації політичного режиму як рашизму та засудження його ідеологічних засад і суспільних практик як тоталітарних та людоненависницьких. Згідно з актом ознаками рашизму є мілітаризм, культ особи очільника та сакралізація інститутів держави, самозвеличування російської федерації шляхом насильницького пригнічення та/або заперечення існування інших народів, нав'язування іншим народам російської мови та культури, пропагування ідей «русского мира», систематичне порушення норм і принципів міжнародного права, суверенних прав інших держав, їхньої територіальної цілісності та міжнародно визнаних кордонів й інших.
Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
Відповідно до п. п. 6, 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області, у тому числі, захоплено військовослужбовцями зс рф і воно знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами від № 152 від 31.05.2024).
Враховуючи викладене, представника ми збройних сил та інших збройних формувань російської федерації здійснили дії направлені на створення незаконних органів та установ на окупованих територіях Херсонської області.
При цьому представники підконтрольних рф самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Херсонської області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу рф.
У вересні 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) невстановленими особами з числа представників військової окупаційної адміністрації російської федерації на території тимчасово окупованої Херсонської області, створено самопроголошений, незаконний та підконтрольний окупаційній адміністрації рф орган - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Окрім цього, невстановлені на даний час представники окупаційної адміністрації рф у Херсонській області у серпні-вересні 2022 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) запропонували громадянці України ОСОБА_4 зайняти посаду т.зв. «Голови Кировского сельского совета Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области».
ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, знаходячись на території с. Лиманець Херсонської області у період його окупації збройними силами російської федерації, діючи зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням і окупаційній адміністрації з метою завдання шкоди Україні, добровыльно погодилась на пропозицію військових російської федерації та вирішила добровільно зайняти посаду т.зв. «Голови Кировского сельского совета Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области».
Наказом № 33 від 02.09.2022 незаконного правоохоронного органу - т.зв. «Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области», з 02.09.2022 на посаду т.зв. «Голови кировского сельского совета Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области» призначена громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 02.09.2022 по листопад 2022 року перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_4 відповідно до т.зв. (мовою оригіналу) «Устава муниципального образования ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким передбачені її функціональні обов'язки, здійснювала свою протиправну діяльність шляхом виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у період з 02 вересня 2022 року по листопад 2022 року (більш точна дата слідством не встановлена), а саме
- вирішувала питання щодо забезпечення діяльності та організації роботи т.зв. «Кировского сельского совета» за законодавством рф, шляхом розшуку і передачі під своє керування товарно-матеріальних цінностей Дарьївської ОТГ, підбору кандидатів для роботи на різних посадах у сільській раді;
- здійснювала безпосереднє керівництво підлеглими працівниками сільської ради;
- організовувала виплалату заробітної плати працівникам сільської ради в російських рублях;
- організовувала роботу по благоустрою на території т.зв. «Кировского сельского совета», збору та вивозу сміття;
- організовувала діяльність Будинку АДРЕСА_1 ; - здійснювала прийом громадян у приміщенні т.зв. «Кировского сельского совета»;
- організовувала видачу населенню гуманутарної допомоги від окупаційної влади держави-агресовра;
- організовувала виплату населенню пенсій і матеріальної допомоги від окупаційної влади держави-агресовра в російських рублях;
- організовувала заселення російських військових в будинки громадян, на території с. Лиманець, які виїхали на підконтрольну Україні теріторію;
- використовуючі посаду т.зв. «Глави Кировского сельского совета» організовувала зібрання мешканців с. Лиманець, на якіх виказувала підтримку акупаційній адміністраці держави-агресора, агітувала населення отримувати паспорт громадянина росії.
Дії підозрюваної ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окуповані території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
25.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 , обіймаючи протягом вказаного вище періоду часу посаду голови в незаконно створеному на території с. Лиманець окупаційному органі влади підтримувала тісні зв'язки з керівництвом та працівниками окупаційної влади, які після деокупації с. Лиманець виїхали на окуповану державою-агресором територію Херсонської області та за сприяння вказаних осіб, та пов'язаних з ними представників держави-агресора, ОСОБА_4 може перетнути державний кордон України, що свідчить про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з рф, також, використовуючи безпосереднє знайомство зі свідками по даному провадженню, перебуваючи на території с. Лиманець, ОСОБА_4 може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, крім того перебуваючи на волі після повідомлення про підозру, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зможе перешкоджати кримінальному провадженню й іншим чином через свої стійкі зв'язки з представниками держави - агресора, а також враховуючи, що злочин вчинено у взаємодії з представників держави-агресора, за такого в подальшому ОСОБА_4 може вчинити інший злочин проти національної безпеки України, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість контролю за поведінкою підозрюваної у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий просить про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрювана ОСОБА_4 , яка свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнала, та її захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, пославшись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, підтверджується даними:
-копії наказу від 02.09.2022 понезаконному органу окупаційної влади - т.зв. «Военно-граждаской администрации Бериславского административного района Херсонской области», згідно якогоОСОБА_4 з 02.09.2022 призначена на посаду т.зв. «Голови кировского сельского совета Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области».
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_8 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_9 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_10 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянина ОСОБА_11 , який показав , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_12 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_13 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_14 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянина ОСОБА_15 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколу допиту громадянки ОСОБА_16 , яка показала , що ОСОБА_4 , очолювала незаконний орган окупаційної влади - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
-протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 у ході чого останні впізналиОСОБА_4 , як особу, про яку вони давали покази що вона працювала у незаконному органі окупаційної влади - «Голови кировского сельского совета Военно-гражанской администрации Бериславского административного района Херсонской области».
Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрювана ОСОБА_4 , яка хоча і заміжня, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте утриманців не має, не працевлаштована, не має офіційних джерел доходу, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що у зв'язку з введенням в країні воєнного стану підвищує ризик втечі на тимчасово непідконтрольну Україні територію, крім того свідками у вказаному кримінальному провадженні були надані свідчення, які у своїй сукупності підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , та які є односельцями останньої, за такого остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи той факт, що на даний час досудове розслідування триває.
Проте недоведеними є ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що вказані ризики формально зазначені у клопотанні, доказів існування вказаних ризиків слідчому судді не надано.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваній в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваної, яка хоча і раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.4 ст.183 КПК України, виходячи з обставин ймовірно вчиненого злочину, розмір застави у кримінальному провадженні слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з триманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", без права внесення застави.
Строк дії ухвали по 23 серпня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1