Справа №519/880/24
1-кс/519/237/24
27.06.2024 року м. Южне
Слідчий суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в порядку ч.4 ст.107 КПК України, розглянувши клопотання слідчого ВП №4 Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024162330000013 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
установив:
Слідчий звернувся до Южного міського суду Одеської області з вищевказаним клопотанням, погодженим з прокурором Доброславської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 .
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явилися, надавши до суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024162330000013 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Згідно матеріалів клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що Доброславської окружної прокуратури надійшло повідомлення від правоохоронних органів щодо наявності інформації про те, що громадянин на ім'я ОСОБА_5 за грошову винагороду, спільно з невстановленими особами, організував канал незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Так, відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст.1 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII«Про державний кордон України» (далі - Закон № 1777-XII) де зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Згідно із ст.3 Закону № 1777-XII державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:
1) на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;
2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України;
3) на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;
4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;
5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді».
Відповідно до ст.9 Закону № 1777-XII, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Не є порушеннями правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин.
Також, у відповідності до ст.11 вказаного Закону № 1777-XII, де зазначено, що особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. У відповідних випадках здійснюється також санітарно-карантинний, ветеринарний і фітосанітарний контроль, контроль за вивезенням з території України культурних цінностей та інший контроль. Контроль організується і здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку.
Згідно із ч.1 ст.2 Закону України від 05.11.2009 № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі - Закон № 1710-VI), прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1710-VI, прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються:
1) у пунктах пропуску через державний кордон;
2) поза пунктами пропуску у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті; 3) на території суміжних держав у порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону.
Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон протягом часу роботи такого пункту. Час роботи пункту пропуску через державний кордон, який не працює цілодобово, зазначається на інформаційному стенді перед в'їздом до нього.
Пропуск через державний кордон може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі:
1) прибуття яхти до порту чи відходу яхти з порту у порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону;
2) прибережного рибальства;
3) плавання річкових і морських суден внутрішніми водними шляхами;
4) сходження на берег екіпажу судна для перебування на території населеного пункту, в якому розташований порт;
5) виникнення особливих потреб гуманітарного характеру особи або групи осіб за умови відсутності загроз національній безпеці України;
6) виникнення невідкладних обставин, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України.
Крім того, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Термін дії воєнного стану в подальшому продовжено на 30 днів указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259/2022, та на 90 діб від 12.08.2022 №573/2022 які затверджено Верховною Радою України відповідними Законами України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Так, відповідно до п.2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п.3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч обов'язку неухильного дотримання вказаних актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України, і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на злочинний шлях і умисно вчинив незаконні дії щодо організації незаконного переправлення осіб через держаний кордон України за наступних обставин.
Так, 23.05.2024, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_6 знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на виконання свого злочинного умислу, із застосуванням мобільного терміналу розпочав телефонну розмову із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході, якої повідомив останньому про те, що може організувати і здійснити його незаконне переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в розмірі 13 000 доларів США (що станом на 23.05.2024 відповідно до курсу НБУ складає 505 798 (п'ятсот п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім тисяч) гривень.
У подальшому, 19.06.2024 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_6 подзвонив до ОСОБА_7 та поцікавився готовністю останнього до виїзду за межі України, на що той відповів, що він готовий. Після чого ОСОБА_6 призначив зустріч за адресою: АДРЕСА_1 біля ресторану «Яхта».
Відтак, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.06.2024 приблизно о 19:45 год., зустрілись у вказаному ОСОБА_6 місці за адресою АДРЕСА_1 біля ресторану «Яхта», після чого ОСОБА_7 сів до автомобіля Volkswagen CC реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 та направились до паркувального майданчику розташованого біля будинку АДРЕСА_2
Далі, в ході особистої розмови, ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на особисте збагачення, шляхом вчинення дій щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, а саме надання інструкцій та вказівок щодо необхідності постійного підтримання з ним зв'язку, придбання предметів першої необхідності для задоволення власних потреб під час незаконного перетину державного кордону та подальшого прибуття на місце, звідки буде здійснюватися перетин державного кордону, повідомив ОСОБА_7 про необхідність оплати 13 000 доларів США за організацію незаконного переправлення через державний кордон України. В подальшому, ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 під виглядом оплати за організацію незаконного переправлення через державний кордон частину обумовленої суми грошових коштів в сумі 6 500 доларів США.
19.06.2024 на пакувальному майданчику біля будинку АДРЕСА_2 , відповідно до ст.40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України було затримано особу підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , відомості щодо судимості відсутні. Під час затримання ОСОБА_6 поруч з ним був виявлений автомобіль марки VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 .
В ході обшуку автомобіль марки VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки XIAOMI в чохлі чорного кольору, сувенірні грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 65 одиниць з однаковим номерним маркуванням НОМЕР_3 , та складний ніж, під час особистого обшуку ОСОБА_6 було виявлено та вилучено водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , паспорт громадянина України ОСОБА_6 , № НОМЕР_6 , картка ідентифікаційного номеру № НОМЕР_7 , ключ від автомобіля VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою слідчого слідчого відділення ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області вищевказані речі визнанні речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Вилучені речі мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їх арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, щоб в ході подальшого розслідування мати можливість їх досліджень за місцем зберігання.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Таким чином, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучений предмет містить ознаки речового доказу, передбаченого ст.98 КПК України та відповідає критеріям, зазначеним ч.2 ст.167 КПК України.
Не накладення арешту на майно або менш обтяжливий спосіб його накладення може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження майна, що в свою чергу, призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні і перешкодить досягненню мети кримінального провадження.
Слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження.
У даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи володільця майна як арешт належного йому майна.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 2 частині 1 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.170-173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого ВП №4 Одеського РУП №2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024162330000013 від 23.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно а саме:
- мобільний телефон марки XIAOMI в чохлі чорного кольору,
- сувенірні грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 65 одиниць з однаковим номерним маркуванням НОМЕР_3 ,
- складний ніж,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 ,
- ключ від автомобіля VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
- автомобіль VOLKSWAGEN модель CC державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
із забороною власнику, чи іншим особам розпоряджатись будь-яким чином цим майном та використовувати його для запобігання його зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1