Справа №519/902/24
1-кс/519/245/24
27.06.2024 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 , секретаря - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024161200000120 від 04.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 ,
установив:
Прокурором до суду подано клопотання про продовження дії обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі.
Захисник та обвинувачена заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 29.03.2024, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.04.2024, до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, в межах строку досудового слідства.
24.05.2024 строк дії вказаної запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді Южного міського суду до 27.06.2024 включно, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 складає 90840 грн.
21.06.2024 до Комінтерновського районного суду Одеської області направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України.
На день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177-178, 183 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор непізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», враховуючи те, що обставини та підстави обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а сторона захисту не назвала та не надала переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання, зменшилися чи взагалі перестали існувати слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Тому, продовжуючи обвинуваченої запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, усі докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченій, остання може переховуватись від суду. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій та ймовірну можливість продовження нею протиправної поведінки у подальшому.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним продовжити обраний до обвинуваченої запобіжний захід та вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
З огляду на вищевикладені обставини, у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту слід відмовити.
На підставі встановленого та керуючись ст.177, 194, 199, КПК України, суд
постановив:
Клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою - задовольнити частково.
Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів до 25 серпня 2024 року, з можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 складає 90840 грн.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту - відмовити.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1