Справа № 523/5163/24
Провадження №2/523/3279/24
"31" травня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя Далеко К.О.,
за участю секретаря Іванченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали шлюб, зареєстрований 12 травня 2012р відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №520. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони втратили почуття взаємної поваги та кохання, розірвали свої стосунки та не бажають їх поновлення. Тому, позивач просить суд шлюб розірвати.
Також, ОСОБА_1 просить суд встановити йому суму аліментів які ним сплачуються на користь відповідача на утримання дітей у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою суду від 24.04.2024р відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання по справі.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином. В матеріалах справи є заява позивача про підтримання позовних вимог, в якій він також просив розглядати справу у його відсутність. Від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв'язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач позов визнав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та належним чином повідомленого відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України, складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Сторони уклали шлюб, зареєстрований 12 травня 2012р відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 520.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей. Діти проживають разом з матір'ю ОСОБА_2 . Спору щодо місця проживання дітей між сторонами не має.
Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, мають різні погляди на життя, не мають наміру поновлювати сімейні відносини, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім'ю шлюб, не може мати місце.
Суд установив, що у сторін сім'я розпалася, відповідач погодилася на розірвання шлюбу, про що зазначила у заяві, сторони не бажають зберігати шлюб, спільного господарства не ведуть. Спору щодо місця проживання спільних дітей між сторонами не має, неповнолітні діти залишаються проживати з матір'ю.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані і знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
В частині позовних вимог щодо визначення позивачу суму аліментів, які ним сплачуються на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дійте, то в цій частині позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Право на звернення до суду за примусовим стягненням аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, або безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання (стягувач) ч. 3 ст. 181 та ч. 3 ст. 199 СК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Для присудження аліментів стягувач має право звернутися до місцевого загального суду із заявою про видачу судового наказу, або із позовною заявою.
Даний позов до суду подано ОСОБА_1 , а не матір'ю, з якою проживають діти, відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_2 .
Пред'явлення до суду позову про стягнення аліментів вказує на те, що сторони як батьки дитини не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов'язку утримувати дитину.
В даному випадку, як зазначено позивачем у позовній заяві, то ним вже сплачуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей.
В такому випадку суд зазначає про те, що статтею 187 Сімейного кодексу України передбачено добровільний спосіб виконання матір'ю або батьком свого обов'язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.
Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.
При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110,111,112 СК України, статтями 141,206,263,264,265,268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 травня 2012р відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 520.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 10.06.2024р., у зв'язку із тривалою відсутністю в суді світла.
Суддя: К.О. Далеко