Справа № 523/8516/24
Провадження №2/523/4154/24
"26" червня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Славинського А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося до суду з позовом, який мотивовано тим, що 22.06.2023р. між ними та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №230622-62742-1, за яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 5000 грн., на строк 150 днів, шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірів 3,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, річна процентна ставка 1277,5%.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з неї на свою користь заборгованість у розмірі 5000,00грн. тіло кредиту, 36225,00грн. - заборгованість по процентам за період з 22.06.2023р. до 19.11.2023р., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 24.05.2024р. провадження у справі було відкрито провадження у справі за правилами спрощене провадження з викликом сторін.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився надіславши до суду заяву, в якій підтримав пред'явлені позовні вимоги, просить розглянути справу у їх відсутність.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи відповідачці належним чином направлявся судовий виклик.
Від її представника - адвоката Цокало Т.М. надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з 9000,00грн. до 1500,00грн. посилаючись на те, що позивачем не наданий детальний опис наданих робіт (послуг), при визначені суми таких витрат просить врахувати принцип розумності та обґрунтованості понесених позивачем витрат.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та відповідачкою ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №230622-62742-1, за яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 5000 грн., на строк 150 днів, шляхом переказу на її платіжну картку емітовану АТ «КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірів 3,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, річна процентна ставка 1277,5%.
Кредитні грошові кошти у розмірі 5000,00грн. були перераховані на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «Приват Банк».
Факт укладання вказаного вище договору, отримання грошових коштів у розмірі зазначеному у договорі з боку відповідачки не оспорюється.
Відповідно до ст. 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правиламист.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Зі змісту ч. 1, 2 ст.207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором №230622-62742-1 від 22.06.2023р. станом на 16.05.2024 відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» на суму 41250,00грн., з яких: 5 000 грн. - заборгованість за кредитом; 36225,00грн. заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 22.06.2023 по 19.11.2023 (включно).
З огляду на те, що відповідачка користувалася кредитними коштами, не виконала прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення позивачу наданих грошових коштів та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідачка, в свою чергу, пред'явлені до неї позовні вимоги наладженими та допустимими доказами не спростовала, заперечень суду не надала.
Відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. направила до суду заперечення в яких просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката позивача до 1500,00грн., посилаючись на те, що заявлена сума у розмірі 9000,00грн. є завищеною та необґрунтованою, з порушенням принципів розумності та обґрунтованості. Виходячи з викладеного, з урахуванням заяви представника відповідачки суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які просить стягнути позивач у розмірі 9000,00 грн. є завищеними.
Як убачається з матеріалів справи представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» - адвокатом Руденко К.В., який приймав учисть в розгляді справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 02.06.2022 № 02/06/2022, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та адвокатом Руденко К.В.; акт приймання-передачі наданих послуг №207 від 12.01.2024р. на загальну суму 88 000,00грн., витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №207 від 12.01.2024р.
Так, за умовами договору від 02.06.2022 № 02/06/2022 адвокат Руденко К.В. зобов'язався надавати ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» юридичні послуги із складання проектів процесуальних документів, листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, тощо. Вартість послуг за надані послуги адвоката у суді першої інстанції була визначена розділом 3 договору, а саме; за складання позовної заяви - 8000,00грн.; складання та надіслання адвокатських запитів - 1000,00грн.; складання заяв, клопотань - 1000,00грн.; участь у судовому засіданні 2500,00грн., складання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення - 3000,00грн. Загальна вартість договору становитиме суму вартості послуг, вказаних в усіх актах наданих послуг.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №207 від 12.01.2024р. адвокатом Руденко К.В. були надані послуги зі складання позовних заяв на суму 81000,00грн., складання та подання заяв на видачу виконавчого листа (12шт) на суму 2000,00грн., складання та подання заяв про відкриття виконавчого провадження (37шт) на суму 5000,00грн., а всього на суму 88 000,00грн.
Відповідно до витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №207 від 12.01.2024р. ОСОБА_2 , як адвокат, надав послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів на суму 8000,00грн. та за складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику на суму 1000,00грн.
Отже, посилання представника відповідачки на відсутність в матеріалах справи опису наданих адвокатом позивача послуг є безпідставні та не заслуговують на увагу.
Водночас суд, з урахування заперечень представника відповідачки, вважає, що по даній категорії цивільних справ існує усталена судова практика, а заявлений розмір на правничу допомогу на суму 9000,00грн. не є співмірним зі складністю заявлених позовних вимог та необхідного обсягу часу для вирішення такого спору. Так, адвокатом була оцінена дія з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів на суму 8000,00грн. Суд вважає, що така сума, з урахуванням сталої судової практики по даній категорії справ є надмірною сумою, яка не може вважатися розумною. Більш того, наданий договір про надання правничої допомоги та акт приймання передачі наданих послуг вказує на те, що адвокатом Руденко К.В. вчиняються дії з надання юридичних послуг по ідентичним справам, що не вимагає від нього прикладання додаткових зусиль для додаткового обґрунтування аналогічних позовних вимог, а такі дії фактично зводяться до зміни у типових позовних заявах, пред'явлених до суду, відомостей про відповідачів, номерів договору, дати їх укладання, кредитних карт тощо.
Тобто, фактично надані послуги зводяться до правильного редагування позовної заяви та клопотань, позиція по яким була сформована адвокатом по аналогічним справам.
Відтак, не можна вважати виправданим складання і подання до суду позовної заяви та клопотання про витребування доказів на суму 8000,00грн., складання адвокатського запиту про витребування доказів на суму 1000,00грн.
Отже, беручи до уваги обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу, робіт, що полягали у підготовці та поданні до суду позовної заяви, обсягу позовної, підготовки запиту та клопотання про витруювання доказів, суд дійшов висновку про необхідність зменшення таких витрат до 1500,00 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. суд вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.
З огляду на викладене, виходячи з конкретних обставин справи та виконаної адвокатом роботи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268,279 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитом у розмірі 41250грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500грн., судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 26 червня 2024р.
Суддя