Справа № 515/1795/23
Провадження № 1-кп/513/59/24
Саратський районний суд Одеської області
27 червня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата кримінальне провадження за № 12023162240001020 від 02.09.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Василівка Кілійського району Одеської області, одруженого, особи з інвалідністю ІІІ групи, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
01.09.2023 року приблизно о 21 годині 25 хвилини водій ОСОБА_4 грубо порушив пункти: 2.3 б, 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов'язують водія:
п. 2.3 б - "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі";
п. 12.2 - "У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги".
п. 12.3 -"У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди".
Так, в зазначений день та час водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю приблизно 50 км/год з ввімкнутим ближнім світлом фар, у темний час доби та при достатньому вуличному електроосвітленні, здійснював рух в межах населеного пункту с. Струмок, по асфальтному сухому дорожньому покриттю, на ділянці проїзної частини автодороги Т-16-28 в напрямку с. Приморське з боку автомобільної дороги М-15 в межах Білгород- Дністровського району Одеської області.
На зазначеній ділянці проїзної частини організовано рух по одній смузі у кожному напрямку, напрямки яких розділені переривчастою лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.5 розділу 34 згідно Правил дорожнього руху України, введених в дію 01.01.2002 відповідно до постави Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Здійснюючи рух в межах села Струмок, по вул. Перемоги, наближаючись до буд. № 39 зі швидкістю приблизно 50 км/год., яка є дозволеною на зазначеній ділянці дороги, ОСОБА_4 проявляючи злочинну недбалість, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та не виконавши покладені на нього обов'язки, як на водія, не маючи перешкод технічного та фізичного характеру, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, порушив вимоги п. 2.3 б Правил дорожнього руху, а саме не був уважним, не виявив велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду у попутному напрямку, хоча мав об'єктивну можливість виявити та допустив зіткнення з велосипедом та подальший його переїзд автомобілем.
В результаті ДТП велосипедист ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: садна лобової ділянки зліва, забійної рани верхньої повіки лівого ока, крововиливу в м'яких мозкових оболонках великих півкуль, стволового відділу і мозочка, перелому пірамідок скроневих кісток з руйнуванням гіпофізної ямки, розмізчення тканини гіпофіза, закритої травми грудної клітки: множинних саден правої та лівої бічних поверхонь грудної клітки, переломів 2-10 ребер по передній пахвовій лінії та правих ребер: 3 ребер по середньо-ключичній лінії, 4-8 ребер по середній пахвовій лінії, 7-8 ребер по лопатковій лінії, крововиливів під пристінковою плеврою легень та тканини легень, травми кінцівок: садна правого надпліччя, тильної поверхні правої кисті, лівого надпліччя, внутрішньої поверхні нижньої третини лівого плеча, тильної поверхні лівої кисті, верхніх квадрантів лівої сідниці.
Вказані тілесні ушкодження складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми голови, грудної клітки та кінцівок який був небезпечний для життя, в тому числі і в момент заподіяння. Виходячи з п.4.8. та п.4.9.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., дана поєднана за критерієм небезпеки для життя, згідно п.2.1.2., п.2.1.3. "а", "б", "г", "о" та п.4.6. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, містить ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_7 перебуває в прямому причинному зв'язку з наявною у нього поєднаною травмою голови та грудної клітки у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: крововиливи під м'які мозкові оболонки великих півкуль, стволового відділу і мозочка, перелом пірамідок скроневих кісток з руйнуванням гіпофізної ямки, розмізчення тканини гіпофіза; закритої травми грудної клітки: множинні переломи ребер. Безпосередньою причиною смерті став набряк головного мозку.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог 2.3 б, та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил), стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, шо спричинило смерть потерпілого.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин, суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з чим, за згодою учасників судового провадження, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та допитав обвинуваченого, потерпілу та дослідив документи щодо розміру судових витрат, речових доказів та характеристики обвинуваченого.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини та кваліфікацію злочину. Зазначив, що надав матеріальну допомогу родичам потерпілого.
Згідно показань потерпілої ОСОБА_6 01 вересня 2023 року її чоловік ОСОБА_7 цілий день був на роботі в полі. Приблизно о 21 годині він їй зателефонував та повідомив, що повертається додому на велосипеді. Після 21:30 годин вона йому телефонувала, але він не відповідав. Приблизно о 21:40 годин прибіг сусідський хлопчик та повідомив, що її чоловіка збив автомобіль. Вона вийшла на вулицю та побігла до місця ДТП, де побачила, що її чоловік лежить на узбіччі без ознак життя. Обвинувачений ОСОБА_4 відшкодував витрати на поховання та поминки чоловіка у загальному розмірі 35000 гривень. Цивільний позов не заявляла. Просила суворо не карати ОСОБА_4 та не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатньою для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за положеннями ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він вперше вчинив кримінальне правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, одружений, опікується неповнолітнім ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який хворіє та має помірне порушення функції опори і руху, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, злочин вчинив з необережності.
Обставинами, які відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. добровільне відшкодування завданого збитку.
Судом не встановлено обставин, які згідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 .
За положеннями ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно досудової доповіді Білгород-Дністровського районного сектору № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні. Виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.
З урахуванням характеру і ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, думки потерпілої ОСОБА_6 , яка просила суд суворо не карати обвинуваченого, суд визнає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, а також приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, та вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та покласти на нього в період іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Частина 4 ст. 52 КК України встановлює, що за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.
Санкція ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху у межах населеного пункту, що призвело до загибелі людини, що є достатньою підставою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд не погоджується з думкою сторони захисту та потерпілої в частині того, що позитивні характеристики ОСОБА_4 , відсутність судимості, відшкодування витрат на поховання та поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення можуть слугувати підставами того, щоб не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому суд виходить з того, що зазначені обставини були враховані судом при вирішенні питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Ураховуючи положення ч.4 ст. 174 КПК України, згідно з якими суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 вересня 2023 року.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст.124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави належить стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 7169,40 копійок.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку.
Строк додаткового покарання обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 вересня 2023 року на автомобіль марки "ВАЗ 2106" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; велосипед зеленого кольору, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Речові докази: автомобіль марки "ВАЗ 2106" реєстраційний номер НОМЕР_2 залишити ОСОБА_4 ;
велосипед зеленого кольору залишити ОСОБА_6 .
зразки крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які були відібрані до пластмасової пробірки та поміщені до паперового пакету з маркуванням "Пакет №1" - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у загальній сумі 7169 (сім тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок.
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Інші учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в Саратському районному суді Одеської області.
Суддя ОСОБА_1