Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2437/24
Номер провадження: 1-кп/511/232/24
27.06.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024162390000367 від 15 травня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, -
сторони та інші учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів)
На розгляді Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого провадження.
Прокурор звернувся на адресу суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 (далі - обвинувачений) строком на 60 днів, оскільки встановлені під час досудового розслідування ризики не зменшились, зокрема, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вдатись до спроб зашкодити кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інший злочин.
Стислий виклад позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Обвинувачений погодився із клопотанням прокурора.
Захисник обвинуваченого просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Потерпілі надіслали на адресу суду заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Дослідивши матеріали клопотання, надавши правову оцінку аргументам сторін, суд прийшов до наступних висновків.
Частина третя статті 315 КПК України регламентує, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд погоджується з аргументами сторони обвинувачення відносно наявності наступних ризиків, зокрема, в частині, що обвинувачений може вдатись до спроб переховування від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих в зазначеному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з цим, щодо тверджень сторони захисту, суд вважає необхідним зазначити, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини щодо наявності ризиків неодноразово зазначав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 06.04.2000 року по справі «Лабіта проти Італії», пп. 162-165).
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зокрема: встановлені ризики, особу обвинуваченого, позицію сторін, суд прийшов до висновку, що прокурором доведено, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави з покладенням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 серпня 2024 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 .
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року) в сумі 60 560,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування зі свідками та потерпілими.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинуваченеий, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1