Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2503/24
Номер провадження: 1-кс/511/581/24
27.06.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12024162390000455 від 25.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 436 -1 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 25.06.2024 року до Роздільнянського РВП надійшло повідомлення від працівників УСБУ в Одеській області про те, що 25.06.2024 року під час проведення спільних контрдиверсійних заходів з працівниками прикордонної служби, Національної гвардії України та працівниками поліції було виявлено мешканку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на особистій сторінці в соціальній мережі «Однокласники» опублікувала ряд публікацій, якими виправдовує збройну агресію проти України та вихваляє збройні формування рф.
Під час проведення досудового розслідування громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала належний їй мобільний телефон, органом досудового розслідування у період часу з 21:33 год. до 21:52 год. 25.06.2024 року проведено огляд телефону марки «Redmi» моделі 9 бірюзового кольору з ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 , ІМЕІ2 : НОМЕР_2 , який було вилучено та поміщено до сейф - пакету WAR2056510 .
Позиція учасників розгляду клопотання.
Слідчий СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслала на адресу суду заяву, згідно якої просила розгляд клопотання проводити без її участі.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала заяву повідомлення про розгляд справи .
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділенням Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12024162390000455 від 25.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 436 -1 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 від 25 червня 2024 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, на вказане в клопотанні тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» моделі 9 бірюзового кольору з ІМЕІ 1 : НОМЕР_1 , ІМЕІ2 : НОМЕР_2 , який було вилучено та поміщено до сейф - пакету WAR2056510, з метою проведення судових експертиз. Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1