Справа № 509/3330/24
27 червня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,
розглянувши в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Великодальницька сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення юридичного факту постійного проживання з спадкодавцем
29.05.2024 року заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання з спадкодавцем, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , однією сім'єю на день смерті спадкодавця та часу відкриття спадщини.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що він звернувся після смерті батька до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, але отримав відмову, оскільки по причині того, що ним був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України, а щоб оформити право на спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, йому необхідно в судовому порядку встановити факт проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому звернувся до суду з вказаною заявою адже, на даний час заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за померлим батьком.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, представник заявника звернулась до суду з заявою, відповідно до якої просила розглядати справу за відсутності заявника та його представника, просила задовольнити вимоги по заяві.
Представник заінтересованої особи Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 році, Дніпропетровська область, Україна, відповідно до свідоцтва про народження та матеріалів спадкової справи.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.03.1961р. ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , та після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_4 .
В шлюбі у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.09.1961р. В графі батько вказаний ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 09.11.1988 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був розірваний.
Відповідно довідки № 111 від 11.04.2024 року з гр. ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки з місця проживання № 11 від 06.06.2023р., ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований по день смерті за адресою: АДРЕСА_2 , зміна згідно рішення № 617-VIII від 07.09.2022р.
Батько заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17.05.1991р.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 55 років (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що повністю відповідає копії свідоцтву про одруження та копії свідоцтву про народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ), отже, є очевидним, що в усіх вказаних документах йде мова про одну і ту ж особу.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до умов ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у ч. 2 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Статтею 1217 ЦК України передбачено спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менше як 5-ть років до часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів то відповідно до п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування»особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня2004року.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 7постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня1995року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до постанови Верховного суду від 03.11.2021року по справі № 691/1237/20, в разі коли цивільна правоздатність осіб припинилась після їх смерті, вимога про встановлення між останніми, родинних відносин є такою, що відповідає нормам закону, так як даний факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право заявника на спадщину, у порядку спадкування.
Встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов'язків, оскільки їх встановлення буде лише підтвердженням існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.
Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватись за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У п. 7 Постанови Пленуму № 5 вказано, що відповідно до п.1ст.273 ЦПК(на даний час цест. 315 ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язане з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.
Дослідивши надані заявником докази, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З поданої заяви та доданих до неї документів також вбачається, що звернення ОСОБА_1 до суду викликане потребою встановлення юридичного факту, що в подальшому тягне юридичні наслідки, тобто судом встановлено, що факт, який просить встановити заявник, породжує юридичні наслідки для нього, а відтак підлягає встановленню у порядку визначеному ст.315,318 ЦПК України.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,293,315,319 ЦПК України, ст.ст. 1235,1236,1251,1264,1261 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд
Заяву - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю на день смерті спадкодавця та часу відкриття спадщини.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кочко В.К.