Справа № 509/3519/24
26 червня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування № 22024000000000128 від 08.02.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, затверджений прокурором 1-го відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора надійшов до Овідіопольського райсуду Одеської області 10.06.2024 р. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від був розподілений в провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалами слідчих суддів Шевченківського райсуду м. Києва від 26.01.2024 р. на стадії досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 був обраний, а в подальшому неодноразово продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою, в останній раз, ухвалою суду від 05.06.2024 р. терміном до 01.07.2024 р. без визначення розміру застави.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Прокурор у судовому засіданні, просив суд продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, терміном 60 календарних днів без альтернативи внесення застави, враховуючи, що згідно ст. 12 КПК України, останній обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, санкція за який передбачає позбавлення волі від 12-ти до 15-ти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, передбачаючи тяжкість покарання, яка загрожує йому у випадку визнання його винним у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, у незаконний спосіб впливати за свідків провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити займатися злочинною діяльністю, проти чого заперечували обвинувачений та захисник ОСОБА_4 , залучений з ПМЦНБВПД в Одеській області до участі в підготовчому засіданні на підставі ухвали суду від 25.06.2024 р. згідно із дорученням від 25.06.2024 р. у зв?язку з відсутністю в матеріалах справи повноважень іншого захисника за ордером та договором ОСОБА_8 , вважаючи, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також докази винуватості у нібито скоєному злочині за ч. 1 ст. 111 КК України, а тому просили суд, відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, (державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України : надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України), санкція за який передбачає позбавлення волі від 12-ти до 15-ти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, передбачаючи тяжкість покарання, яка загрожує йому у випадку визнання його винним у скоєнні вказаного вище злочину, може переховуватися від суду, у незаконний спосіб покинути межі України задля уникнення кримінальної відповідальності, з метою зміни показань у суді незаконно впливати (вчинити фізичний або психологічний тиск) на свідків у даній справі, тим самим перешкоджаючи суду встановленню істини у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи тяжкість наслідків вчиненого злочину, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, беручи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого в особливо вадливих справах 8 відділу головного відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, професійних навичок, є обізнаним з формами та методами роботи правоохоронних органів, які активно застосовував при здійсненні своєї незаконної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, надаючи представникам рашистської педерації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, а тому, у разі незастосування до нього запобіжного заходу не пов?язаного з триманням під вартою, матиме об?ктивну можливість використовувати вищевказані вміння та знання для переховування від суду, а тому з урахуванням наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України і у відповідності до порядку, передбаченого ст.ст. 178,183 КПК України, враховуючи суспільний інтерес, суд вважає необхідним обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 міру запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки скасування або зміна цього запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, з урахуванням особи обвинуваченого та скоєного ним особливо тяжкого злочину, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вищенаведені обставини, на думку суду, в достатній мірі підтверджують існування ризиків можливих спроб переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що підстави обрання виключного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 є цілком обґрунтованими.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час воєнного стану, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 цього Кодексу - має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
З урахуванням особливої тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України : надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України), санкція за який передбачає позбавлення волі від 12-ти до 15-ти років з конфіскацією майна або без такої, а також, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 цього Кодексу, а також воєнний стан в Україні, суд вважає необхідним в даному випадку не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст. 177,178,183,315 КПК України, суд, -
1.Клопотання прокурора - задовольнити ;
2.Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор № 21» на строк до 24 серпня 2024 року без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1