Справа № 504/295/24
Номер провадження 3/504/330/24
27.06.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бесарабка Березанського району Миколаївської області, громадянина України, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.04.1997р. Березанським РВ УМВС України в Миколаївській області,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01.01.2024р. інспектором СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Рудковським С. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №194785, згідно якого 01.01.2024р. о 12:53 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Сичавка траса М-28, 49 км, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Daewoo Nubira» н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат продуття 1,82 %о. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
01.04.2024р. представник ОСОБА_1 - адвокат Коновалова Н.О. надала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовано тим, що у даті протоколу та у даті події містяться виправлення, при цьому фразу «Виправлення дати в протоколі зроблені в моїй присутності» ОСОБА_1 не писав. З відеозаписів, які містяться в матеріалах справи не вбачається взагалі, що ОСОБА_1 будь-що писав чи підписував. Також протокол не містить прізвищ та адреси свідків, які залучались в процесі його складання. Копія протоколу ОСОБА_1 не була вручена, що є порушенням його права на захист. З відеозаписів, які містяться в матеріалах справи не вбачається фіксації будь-яких порушень ПДР, допущених ОСОБА_1 , зокрема, перетин суцільної лінії, про що зазначалось поліцейським на відеозаписі. ОСОБА_1 жодних спиртних напоїв не вживав. Матеріали справи не містять належного доказу на підтвердження повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за допомогою показань якого було зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. На вищевказаний газоаналізатор «Драгер» надано свідоцтво на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яка видано 28.11.2023р., однак квитанція «Драгер», яка міститься в матеріалах справи дуже поганої якості, що не дозволяє визначити назву та умовне позначення газоаналізатору, дату останнього калібрування тощо. З огляду на це, оскільки з вказаної квитанції неможливо встановити заводський (серійний) номер газоаналізатору «Драгер», можна зробити висновок, що матеріали справи не містять належного доказу на підтвердження повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Суду не надано доказів, які б підтверджували проведення калібрування та сервісного обслуговування газоаналізатора «Драгер». Також наголошувала на відсутність даних про повну назву та умовне позначення газоаналізатора. Квитанція «Драгер» не містить відомостей про номер та дату протоколу, а сам протокол не містить серійного номеру приладу газоаналізатора «Драгер».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він не був в стані алкогольного сп'яніння, підписав протокол та акт, оскільки знав, що він правий та з ними не погоджувався.
Допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Рудковський С.А. - особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що 01.01.2024р. під час добового чергування разом із поліцейським ОСОБА_2 ними було помічено автомобіль автомобілем «Daewoo Nubira», який порушив ПДР, а саме перетнув суцільну смугу руху. Далі ними було зупинено даний автомобіль, водієм якого виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 , він виявив, що останній має явні ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився, результат продуття склав 1,82 %о, заперечень щодо результату огляду ОСОБА_1 не мав. Він роздрукував чек «Драгеру» та склав протокол. Дійсно в протоколі мала місце технічна описка, він помилково вказав 2023р., хоча вже настало 01 січня 2024р., це вийшло автоматично. В присутності ОСОБА_1 він виправив це. Копію протоколу та тимчасовий талон видав, про що ОСОБА_1 розписався в протоколі.
Допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Штонда Д.І. надав покази, аналогічні показам ОСОБА_3 , крім того зауважив, що в цей же день відносно ОСОБА_1 було складені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП. ОСОБА_1 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Результат продуття приладу «Драгер» засвідчив факт перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Свідки поставили свої підписи в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складав безпосередньо він. З якої підстави свідки не вказані в протоколі він не знає, оскільки протокол складав поліцейський ОСОБА_3 , однак вважає, що зазначення свідків в акті є достатнім, так як до матеріалів долучено відео з бодікамери.
В судовому засіданні адвокат Коновалова Н.О. заявила усне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності підпису та допису, що міститься в протоколі ОСОБА_1 .
Разом із тим, судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_1 підтвердив, що протокол про адміністративне правопорушення складався в його присутності, крім того, вказані обставини не впливають на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пп.1-5,7 Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №194785 від 01.01.2024р.,
-роздруківкою проходження ОСОБА_1 алктесту «Драгер» від 01.01.2024р., результат продуття 1, 82 %о;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат продуття ОСОБА_1 алктесту «Драгер» склав 1, 82 %о;
-даними рапорту інспектора СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Штонда Д.І. від 02.01.2024р.;
-копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6810», чинне до 28.11.2024р.;
-відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено факти, викладені, в протоколі про адміністративні правопорушення;
Будь-яких доказів на спростування своєї винуватості ОСОБА_1 не надав.
Судом було досліджено відеозапис події, згідно якого, оцінюючи зовнішній вигляд та поведінку водія ОСОБА_1 , у стороннього спостерігача могли виникнути об'єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не оспорювався в судовому засіданні.
Твердження адвоката Коновалової Н.О. про те, що з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи не вбачається фіксації будь-яких порушень ПДР, допущених ОСОБА_1 , зокрема, перетин суцільної лінії, про що зазначалось поліцейським на відеозаписі, суд розцінює критично, оскільки в матеріалах справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №901294 від 01.01.2024р., за якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків), а отже вказана постанова має преюдиціне значення.
Крім того, ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів справи не висловлював вимогу про надання співробітниками поліції сертифікату відповідності засобу вимірювальної техніки. Також, клопотання про витребування вказаного документу на прилад «Драгер» не було заявлене представником ОСОБА_1 -адвокатом Коноваловою Н.О.
Суд звертає увагу, що квитанція чеку «Драгеру» є цілком читабельною, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6810», чинного до 28.11.2024р., тобто підстави вважати, що прилад був несправний у суду відсутні.
Посилання адвоката Коновалової Н.О. на те, що у даті протоколу та у даті події містяться виправлення з 2023р. на 2024р., ОСОБА_1 не писав фразу «Виправлення дати в протоколі зроблені в моїй присутності», протокол не містить прізвищ та адреси свідків, які залучались в процесі його складання, жодним чином не впливають на ступінь доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, ОСОБА_1 був присутнім на місці події.
Також слід зазначити, що у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, однак останній погодився із результатами огляду.
Решта доводів та заперечень висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 10.08.2007р., що підтверджено довідкою інформаційного порталу НПУ, тому суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан