Справа №504/5415/23
Провадження №2/504/1251/24
Комінтернівський районний суд Одеської області
24.06.2024смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Завади Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна, 4 ЄДРПОУ 04379746), про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
14.12.2023 заявник звернулася до суду із вказаною заявою в якій просить встановити їй додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подану заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ковалівка, Одеського району. Одеської області у віці 83 років помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після його смерті залишилася спадщина - земельна ділянка, розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 4,67 га., кадастровий номер - 5122786400:003:0124.
Користуючись своїм правом батько позивача зробив заповідальне розпорядження, яким заповів позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку. яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського (теперішнього Одеського) району Одеської області, загальною площею 4,67 га, кадастровий номер - 5122786400:003:0124.
Бажаючи оформити спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г. ( АДРЕСА_2 ,) проте свідоцтво про право на спадщину за заповітом останній не отримав, оскільки ним пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для звернення з заявою до нотаріальної контори на прийняття спадщини, тому нотаріус рекомендував звернутися до суду з даним позовом.
Встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин. Зокрема, після смерті батька через два місяці, ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла моя матір ОСОБА_3 , у зв'язку з чим позивач займався похованням матері. Окрім того, позивач є людина похилого віку, хворіє, погано себе почуває, важко переніс майже одночасну смерть батьків.
24.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення рф на територію України, проте у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори, але нотаріус повідомив, що згідно положень постанови кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» на час ді воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Таким чином час дії воєнного стану фактично не враховуються у встановлені шість місяців на прийняття спадщини, а тому нотаріус рекомендував звернутися з заявою через 10 місяців.
В листопаді 2023 позивач повторно звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, але йому повідомили, що з 09.05.2023 постановою КМУ «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в мовах воєнного стану», зазначеною постановою вів почається норма щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або від її прийняття на час дії воєнного стану.
Таким чином, вважає, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник відповідача Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ковалівка, Одеського району. Одеської області у віці 83 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 земельну ділянку. яка розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського (теперішнього Одеського) району Одеської області, загальною площею 4,67 га, кадастровий номер - 5122786400:003:0124.
Таким чином після смерті ОСОБА_2 спадщина відкривається за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин оцінюючи причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає, що вказані позивачем у заяві причини пропуску строку для звернення до нотаріуса з заявою для прийняття спадщини, є поважними і сумніву у суду не викликають.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
На підставі наведеного, керуючись 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Суддя В. К. Барвенко