Дата документу 26.06.2024
Справа № 501/1507/24
2/501/1027/24
26 червня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тимко М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ілічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 (а.с.2-4) в якому просить припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячно на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі судового наказу Іллічівського міського суду Одеської від 24 травня 2019 року, справа №501/1548/19.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що за час його спільного проживання з ОСОБА_2 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно судового наказу від 24.05.2019 у справі №501/1548/19, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2013 року народження, щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) боржника, починаючи з 17 травня 2019 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач вказує, що аліменти на утримання дитини були стягнуті на користь ОСОБА_2 у зв'язку з перебуванням сина ОСОБА_3 на утриманні матері на час прийняття судового рішення. Однак, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 з 28 вересня 2023 року і до сьогоднішнього дня постійно проживає разом з батьком, а рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 04 березня 2024 року визначено постійне місце проживання дитини з батьком за адресою АДРЕСА_1 , тому позивач вважає, що підстави для стягнення з нього аліментів припинилися, у зв'язку з чим він був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивача надала заяву в якій підтримала в повному обсязі викладені в позовній заяві обставини та просила задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач повідомлялась про розгляд справи (а.с.26), в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не сповістила, відзив на позов не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 (а.с.5).
24 травня 2019 року Іллічівським міським судом Одеської області був виданий судовий наказ про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 17 травня 2019 року і до 31 травня 2031 року (а.с.6-7).
Судовий наказ перебуває на виконанні у Чорноморському відділі державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавче провадження ВП№59395360, відкрите 24 червня 2019 року, аліменти утримуються із заробітної плати боржника (а.с.8).
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 04 березня 2024 року визначено постійне місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-15).
Відповідно до ст.27 Конвенції про захист прав дитини, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України (СК України), регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
У відповідності до 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до частини першої статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти сплачуються тому з батьків з ким проживають діти.
Одним із способів захисту сімейних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст.18 СК України, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.
У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Як зазначено у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2019 (справа №711/8561/16), за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився,суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Аналізуючи вказані норми права, суд приходить до висновку, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.
Тому, враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено разом з батьком ОСОБА_1 , що є обставиною, яка має істотне значення, з урахуванням загальних принципів регулювання сімейних відносин та способів захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом звільнення його від сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячно на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі судового наказу Іллічівського міського суду Одеської від 24 травня 2019 року, справа №501/1548/19.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя