Справа № 646/6956/24
№ провадження 1-кп/646/932/2024
26.06.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12024226170000127 від 14.03.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, розлученого, із вищою освітою, має малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
14.03.2024 приблизно о 00:30 год., більш точний час в ході досудового розслідування та в ході судового розгляду, встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці, поблизу будинку АДРЕСА_2 , знайшов на землі прозорий зіп-пакет, всередині якого виявив порошкоподібну речовину білого кольору.
Будучи особою, яка тривалий час вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, розуміючи, що у вищевказаному зіп-пакеті знаходиться психотропна речовина - PVP, у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено, PVP, без мети збуту, реалізуючи який, ОСОБА_4 підняв із землі вищевказаний зіп-пакет, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, який поклав до правої внутрішньої кишені куртки, одягненої на ньому, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту, з мотивів реалізації особистих потреб, у великих розмірах.
Протиправні дії ОСОБА_4 були припинені працівниками поліції, які 14.03.2024 в період з 01:12 год. по 01:15 год., в ході огляду місця події, проведеного на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 , виявили та вилучили у ОСОБА_4 зіп-пакет, всередині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. Вилучена речовина, згідно з висновком експерта, містить в своєму складі: психотропну речовину - PVP. Маса PVP в перерахунку на масу речовини, становить 1,6055 грам.
Згідно з вимогами ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця № І, список №2).
Проте, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, ОСОБА_4 діючи умисно, незаконно придбав та незаконно зберігав при собі психотропну речовину - PVP. Маса PVP в перерахунку на масу речовини, становить 1,6055 грам, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», «Таблиці 2» є великим розміром.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великих розмірах.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України при обставинах, як вони викладені в обвинувальному акті, визнав про те, що 14.03.2024 у нічний час доби повертався додому від знайомих у комендантську годину, він, перебуваючи на вулиці, поблизу будинку АДРЕСА_2 , знайшов на землі прозорий зіп-пакет, всередині якого виявив по запаху психотропну речовину. ОСОБА_4 підняв із землі вищевказаний зіп-пакет, поклав його до правої внутрішньої кишені куртки, одягненої на ньому, та залишив його для власних потреб. Через годину його виявили працівники поліції, які спитали про наявність у нього заборонених речовин, на що він добровільно видав цей пакет, в якому, як виявилося після проведення експертизи, знаходилася психотропна речовина - PVP у великому розмірі. Щиро каявся у вчиненому, просив його суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 визнав себе винним повністю і не оспорює викладені в обвинувальному акті обставини скоєного кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, немає сумніву в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин у справі, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині даних, що характеризують його особу. Суд роз'яснив учасникам судового розгляду застосування та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає винним обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке він підлягає покаранню.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином відповідно до ч. 4 ст.12 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання, в силу ст. 66 КК України, для обвинуваченого є визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України, для обвинуваченого не встановлено.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено наступне.
ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації і проживання, розлучений, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів, має матір з інвалідністю ОСОБА_6 , 1966 року народження, за якою постійно здійснює догляд. Раніше не судимий, до лікаря-психіатра впродовж останніх п'яти років до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не звертався та у лікаря-нарколога у КНП ХОР «ОКНЛ» на обліку не перебуває. На військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває, за призовом по мобілізації не призивався. За місцем проживання характеризується посередньо.
Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, фактичні обставини його вчинення та наслідки, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк та в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. При цьому, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, і дотримуючись вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», що рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване, а тому враховуючи обставини конкретної кримінальної справи та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, який є нетяжким злочином, та обставини, що пом'якшують його покарання, а саме визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, має на утриманні малолітню дитину, зі слів, матір з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, з'ясувавши думку прокурора, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , застосувавши до нього положенняст.75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1. 2 ч. 1ст. 76 КК України.
Крім того, ч. 3 ст. 76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому в ході досудового розслідування не обирався.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
В ході досудового розслідування у справі проведена судова експертиза матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/121-24/7929/НЗПРАП від 28.03.2024 фахівцями науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. Витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч. 3, 368, 370, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Речові докази:
-лазерний диск, на якому знаходиться відеозапис з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які зберігаються га диску - залишити у матеріалах кримінального провадження №12024226170000127 від 14.03.2024;
-полімерний пакет опечатаний биркою з пояснювальним написом «Висновок №CE-19/121-24/7929-НЗПРАП від 28.03.2024», відтиском печатки «ХАРКІВСЬКОГО НДЕКЦ МВС УКРАЇНИ №10» з об?єктом дослідження, у складі якого, відповідно до висновку експерта №СЕ 19/121-24/7929-НЗПРАП від 28.03.2024, є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 1,6055 г - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід Держави витрати, пов'язані з залученням експерта за проведення судової експертиза матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/121-24/7929/НЗПРАП від 28.03.2024 у розмірі 2271,84 грн.
Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.
Головуючий ОСОБА_1