Справа №487/5148/24
Провадження №1-кс/487/3634/24
21.06.2024 Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024152010000027 від 20.05.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-
20.06.2024 слідчий СВ МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави у розмірі 242240 грн.
У клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначає, що в провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024152010000027 від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про задоволення клопотання.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 категорично заперечував проти задоволення клопотання, просив в його задоволенні відмовити. Зазначав про необґрунтованість підозри. Стверджував, що прокурором не обґрунтовані та недоведені заявлені ризики, яким можливо запобігти більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою. Крім того просив суд врахувати дані про особу ОСОБА_4 , який є студентом, позитивно характеризується. Просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що в проваджені СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42024152010000027 від 20.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 20.05.2024, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який має зв'язки серед лікарів міста Миколаєва та області, переслідуючи умисну корисливу мету, домовились про спільне вчинення злочинів пов'язаних із незаконним отриманням групи інвалідності громадянами призивного віку за результатами проходження медико-соціальної експертизи, шляхом здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме: посадовими особами обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.
Відповідно до раніше узгодженої домовленості, ОСОБА_4 підшукував осіб призивного віку, які мають бажання отримати групу інвалідності та в подальшому знятись з військового обліку та виїхати за кордон, а ОСОБА_7 надавав вказаним особам вказівки щодо порядку дій, які необхідно зробити та здійснював вплив на посадових осіб обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради з метою надання групи інвалідності громадянам призивного віку.
13.05.2024, приблизно о 17 год 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 за ініціативи ОСОБА_4 зустрівся із останнім у м. Миколаєві неподалік будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання спільного із ОСОБА_7 злочинного умислу, діючи умисно, при зазначеній розмові ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , вимогу про передачу для себе та ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 15 000 доларів США за дії щодо здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради за надання другої групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон, на яку ОСОБА_8 погодився.
24.05.2024 приблизно о 14 год 00 хв. ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4 у м. Миколаєві неподалік будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування ОСОБА_4 пояснив останньому, що для отримання другої групи інвалідності та подальшого зняття з військового обліку спочатку необхідно заключити декларацію із сімейним лікарем, здати аналізи, пройти фіктивне лікування в медичному закладі стаціонарно. Під час фіктивного лікування працівником медичного закладу буде підготовлено нову медичну картку, де будуть відображені записи із неіснуючим захворюванням. Після чого, отримавши відповідну довідку із зазначенням несправжнього захворювання, ОСОБА_8 отримає направлення для проходження медико-соціальної експертизи. Після проходження експертизи останньому буде присвоєно другу групу інвалідності та після чого, в ТЦК буде знято з військового обліку. Однак для запуску цієї процедури спочатку необхідно надати 5000 доларів США.
31.05.2024 приблизно о 18 год. 00 хв., діючи під контролем правоохоронних органів, заздалегідь домовившись про зустріч з метою передачі першої частини грошових коштів, ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у м. Миколаєві неподалік будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В ході спілкування ОСОБА_4 повідомив, що процесом отримання інвалідності та зняття з військового обліку керує ОСОБА_7 , якого останній представив під іменем « ОСОБА_9 », а ОСОБА_4 лише допомагає підшукувати відповідних людей. Після чого ОСОБА_8 почав спілкуватись із ОСОБА_7 , який підтвердив, що дійсно він керує цим процесом, зазначив, що спочатку необхідно пройти фіктивне лікування, потім отримати групу інвалідності в МСЕК та після чого знятись з військового обліку. Після чого, ОСОБА_7 зазначив про необхідність надання 5000 доларів США для початку цього процесу, на що ОСОБА_8 відповів, що має лише 2000 доларів США. Після чого, ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_7 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за вплив на посадових осіб обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради за надання другої групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон.
11.06.2024 приблизно о 17 год 00 хв. ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_7 у м. Миколаєві у дворі багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спілкування ОСОБА_7 знову підтвердив, що після отримання групи інвалідності, яку надає обласний центр медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, ОСОБА_8 буде знятий з військового обліку та зможу безперешкодно покинути територію України. Зазначив, що під час проходження медико-соціальної експертизи, всі лікарі будуть обізнані щодо того, що ОСОБА_8 має підроблений діагноз. Після чого ОСОБА_7 знову висунув вимогу щодо надання другої частини неправомірної вигоди та останні домовились, що друга частина грошових коштів у розмірі 3000 доларів США буде надана до 19.06.2024.
Так, 19.06.2024 року приблизно о 16.20 годині перебуваючи у м. Миколаєві у дворі багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, за вплив на посадових осіб обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради за надання другої групи інвалідності.
Безпосередньо після отримання зазначеної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було викрито та припинено співробітниками правоохоронних органів.
19.06.2024 по вищевказаному кримінальному провадженню в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_4 .
20.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Заявою ОСОБА_8 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; Протоколами огляду грошових коштів; Матеріалами виконаних доручень УСБУ в Миколаївській області про причетність до вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; Протоколами про результати контролю за вчиненням злочину; Протоколами огляду мобільного телефону належного ОСОБА_8 ; Протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 ; Протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України;
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
При цьому особливої уваги потребує той факт, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , останнім вчинено в умовах воєнного стану в Україні.
Крім того ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не проведено всіх необхідних слідчих дій спрямованих на отримання всіх речових доказів у кримінальному провадженні; ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків або іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному проваджені, оскільки підозрюваний, не маючи обмежень у пересуванні, буде мати можливість особисто або через спільників, оскільки вчинив кримінальне правопорушення, діючи за попередньою змовою, схиляти свідків, яким відомі обставини зазначеного кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на свою користь, а також свідків протиправної діяльності, які на даний час в повному колі невстановлені; ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, підозрюваний, перебуваючи на свободі, з метою отримання незаконного прибутку вчинив тяжке кримінальне правопорушення, яке фактично припинено співробітниками правоохоронних органів.
Разом з цим, згідно з положеннями ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клоот проти Бельгії" (Clootv. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, є студентом Миколаївського професійного ліцею будівництва та сфери послуг, та приймаючи до уваги вік підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового слідства, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи положення ч.4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя визначає, що хоча матеріали клопотання і містять дані, які можуть вказувати на обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак прокурором не доведено недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням викладених обставин та даних про його особу, вік, є невиправданим.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Українка, Миколаївської області, громадянина України, маючого середню освіту, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді , яке розташоване за адресою : АДРЕСА_5 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 20.08.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з м.Миколаєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт встановлюється до 20.08.2024 (включно).
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.3 ст. 202 КПК України негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25.06.2024 о 15.45 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1