Миколаївської області
Справа №477/427/24
Провадження №3/477/576/24
10 червня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №560559 від 20 лютого 2024 року, ОСОБА_1 20 лютого 2024 року о 01.41 годині на 318 км автодороги Дніпро-Миколаїв у Миколаївському районі Миколаївської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Opel», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, такими як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та у закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання 10 червня 2024 року не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Г.В. надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Як слідує з заперечень на протокол про адміністративне правопорушення, поданих захисником ОСОБА_1 - адвокатом Михайловим Г.В., 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 дійсно перебував на автомобільній дорозі Дніпро-Миколаїв, проте транспортним засобом не керував, оскільки автомобіль мав технічні несправності. Транспортний засіб знаходився на узбіччі проїзної частини дороги. Там він знаходився ще до настання комендантської години. Через деякий час до нього підійшов працівник поліції, зазначив, що ОСОБА_1 порушив комендантську годину та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», а потім склав протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до поданих заперечень, ОСОБА_1 з вказаним протоколом про адміністративне правопорушення не згоден з огляду на наступне.
Суб'єктом даного адміністративного правопорушення є водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Таким чином водієм, відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху транспортного засобу. Натомість, ОСОБА_1 не керував автомобілем у зв'язку з його технічною несправністю, протокол відносно нього був складений, коли автомобіль стояв на узбіччі. Крім того, обставини зупинення транспортного засобу, виявлення поліцейським ознак сп'яніння на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, відсутні, тобто відеозапис є неповним. Так, відеозапис починається з того, що працівник поліції підходить до транспортного засобу, який знаходиться на узбіччі, та пропонує ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора. Враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а відеофіксація керування транспортним засобом не здійснювалась, вважає, що фіксування правопорушення є неповним та таким, що не висвітлює всі обставини. Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також вказує, що працівниками поліції не було дотримано порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, згідно якого у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами, такий огляд проводиться у закладах охорони здоров'я.
Так, на відеозаписі, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано як працівники поліції, наблизившись до автомобіля, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів, на що останній відмовився, однак, пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не пропонували.
Враховуючи, що надані докази не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, захисник Михайлов Г.В. просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи зазначене, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду також визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Так, відповідно до пункту 2,3 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Зокрема, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюється відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Вказаним Порядком передбачено, що огляд водіїв транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту).
Відповідно до пункту 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням
технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити факт перебування особи в стані сп'яніння, або наявність ознак такого сп'яніння, або відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння. При цьому, визначальним для кваліфікації дій особи за статтею 130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння або з ознаками такого сп'яніння.
З усталеної судової практики вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з приводу оформлення адміністративних матеріалів щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що міститься на CD-R диску, долученому до матеріалів справи, від 20 лютого 2024 року, не вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так, відеозапис починається з розмови особи, встановленої як ОСОБА_1 , з працівником поліції на узбіччі дороги. При цьому автомобіль також розміщений на узбіччі дороги з вимкненим двигуном та фарами, зачиненими дверима, водій та пасажири у автомобілі відсутні.
При цьому, на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 вживання алкогольних напоїв категорично заперечує.
На пропозицію пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці ОСОБА_1 відмовився.
Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 лютого 2024 року, долученого до матеріалів справи, працівники поліції, виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, з метою проведення огляду у закладі охорони здоров'я видали відповідне направлення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від огляду у закладі охорони здоров'я відмовився.
З наданих захисником ОСОБА_1 заперечень слідує, що пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не пропонували.
Суд зазначає, що оформленню протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до пункту 8 Порядку має передувати відмова особи від проведення медичного огляду на виявлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я, зафіксована із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Натомість у дослідженому відеозаписі не зафіксовано оформлення направлення на огляд до закладу охорони здоров'я після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці, роз'яснення наслідків такої відмови, що свідчить про порушення процедури, визначеної «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Більше того, із зазначеного вище відеозапису щодо складання адміністративних матеріалів за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп'яніння у нього не вбачається, вживання алкоголю він заперечував, під час спілкування з поліцейськими водій чітко відповідав на запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Тобто, враховуючи не дотримання процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, не роз'яснення наслідків відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці запинки та у закладі охорони здоров'я, докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння є неналежними та не свідчать про його свідому категоричну відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі №463/1352/16-а від 08 липня 2020 року у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тобто, недоведеність вини прирівнюється до невинуватості особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Жовтневий районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.М.Семенова