Справа № 171/366/24
Номер провадження 2/184/540/24
27 червня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на дітей», -
Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дітей, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином смс-повідомленням, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, від шлюбу сторони двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.9,10).
З жовтня 2023 року сторони разом як сім'я не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть. Відповідач ухиляється добровільно сплачувати аліменти, кошти, які надає відповідач на потреби дітей, недостатньо, позивач самостійно утримує дітей, які проживають разом з нею, відповідач на даний час проходить військову службу в збройних силах України, тому позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Обов'язок батьків щодо утримання своєї дитини, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.91 р., передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.2ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до положень ч.1 ч.2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
На цей час ч. 2 ст.182 Сімейного кодексу України з урахуванням усіх змін передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до вимог статей 181, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи, що відповідач має працездатний вік, не має на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб, суд вважає, що він в змозі сплачувати аліменти, а тому виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно.
При визначенні розміру стягуваних аліментів, суд виходить із встановлених під час судового засідання розміру потреб дітей та відсутність об'єктивних даних про неможливість відповідача з поважних причин забезпечити такі потреби. Вирішуючи спір, суд керується пріоритетом інтересів дітей та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу).
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 1 ст. 430 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Судові витрати відносяться на рахунок відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України. Тому з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.180, 181 СК України, ст.ст. 10, 11, 13, 42, 141, 260, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів на дітей» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_2 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду, тобто з 20.02.2024 року і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.06.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш