Справа №:640/10666/22
Провадження №: 2-а/755/140/24
"14" червня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби, -
14.07.2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області з наступними вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 04.07.2022 року про повернення в країну походження громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14.07.2022;
- Визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області у встановленні позивачу статусу апатрида, громадянства України (з 1991 року) та невидачі паспорту (посвідчення особистості);
- Визнати протиправним і скасувати протокол Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 04.07.2022 року ПР МКМ №011076 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 5100 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва в порядку ст. 29 КАС України.
13.10.2022 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10666/22 за позовом громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2022 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання ним ухвали.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
05.06.2024 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10666/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби.
07.06.2024 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи були передані у провадження судді Коваленко І.В. в порядку визначеному ст. 18 КАС України.
Вивчивши матеріали адміністративного позову на предмет дотримання вимог процесуального законодавства щодо підсудності даного спору визначеному місцевому адміністративному суду, суддя приходить до наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України)
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. (п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України)
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України).
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 317 КАС України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Виходячи з положень частини третьої статті 21 КАС України, якщо справа щодо однієї із вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Виходячи зі змісту поданого адміністративного позову, предметом даного спору є не лише оскарження рішення про примусове повернення до країни походження, що належить до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду, а й також інші дві вимоги: про визнання протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області у встановленні позивачу статусу апатрида, громадянства України (з 1991 року) та невидачі паспорту (посвідчення особистості); визнання протиправним і скасування протоколу Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 04.07.2022 року ПР МКМ №011076 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 5100 грн.
Таким чином, виходячи з приписів ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 21 КАС України, оскільки у позові об'єднані вимоги, щодо однієї з яких справа підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги місцевому загальному суду як адміністративному суду, даний спір повинен розглядатися окружним адміністративним судом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях, пов'язаних із застосуванням статті 6 Конвенції, вказує, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності права на розгляд у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України законодавець не врегулював питання передачі справи до іншого суду, якщо позовна заява подана з порушенням правил предметної підсудності.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відтак, виходячи із приписів частини 6 статті 7 КАС України, щодо застосування судом закону за аналогією, правила щодо передачі адміністративного позову з одного суду до іншого суду в даному випадку мають визначатись з урахуванням норм, які визначають передачу справ за територіальною підсудністю.
Зі змісту ч. 8 ст. 29 КАС України вбачається, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
За наведених обставин та враховуючи, що у позові об'єднані вимоги щодо однієї з яких справа підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги - місцевому загальному суду як адміністративному суду, відповідно до приписів ч. 3 ст. 21 КАС України даний спір повинен розглядатися окружним адміністративним судом.
15 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня набрання чинності цим Законом:
- Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя;
- до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом;
- Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду;
- з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, враховуючи, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує компетенцію місцевих адміністративних судів, як адміністративних, суд приходить до висновку, що адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби, не підсудний Дніпровському районному суду міста Києва, як місцевому адміністративному суду, тому позовна заява має бути передана для подальшого розгляду до Київського окружного адміністративного суду, з огляду на набрання чинності Законом № 2825-IX від 13 грудня 2022 року «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 5, 20, 29, 248, 256, 294, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Матеріали адміністративної справи №640/10666/22 (провадження №2-а/755/140/24) за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправними дій і рішень органу міграційної служби, - передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.