Справа №:755/10646/24
Провадження №: 2-з/755/226/24
про передачу справи за підсудністю
"27" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , майбутні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 21.06.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , майбутні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка 25.06.2024 була передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.
За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
Як убачається із заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, предметом позову, що буде поданий в майбутньому є: визнання недійсним договору дарування частини квартири, посвідчений 19.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. за реєстровим №38, відповідно до якого боржник ОСОБА_2 відчужив (подарував) безоплатно своєму синові ОСОБА_3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається 3 трьох жилих кімнат, загальною площею 61,41 кв. м, житловою площею 44,10 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2560865080000); скасувати право спільної часткової власності ОСОБА_3 на частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 19.01.2022 за номером 46245433; визнати недійсним договір про виділ майна із спільної сумісної власності подружжя, посвідчений 29.07.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. за реєстровим №434, укладений боржником ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_4 , відповідно до якого виділено ОСОБА_4 нерухоме майно: садовий будинок АДРЕСА_2 , який позначений на плані «А», житловою площею - 16,4 кв.м., має також господарські побутові споруди і будівлі: літ. «Б»- літня кухня, «В» - вбиральня, № 1-3 - спорудження (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6481280000), і розташований на земельній ділянці номер АДРЕСА_3 , кадастровий номер - 8000000000:90:591:0003, загальна площа 0,065 та, цільове призначення для ведення садівництва; земельна ділянка АДРЕСА_3 , кадастровий номер - 8000000000:90:591:0003, загальна площа 0,065 та, цільове призначення для ведення садівництва реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 49675280000); скасувати право власності ОСОБА_4 земельну ділянку номер АДРЕСА_3 , кадастровий номер - 8000000000:90:591:0003, загальна площа 0,065 та, цільове призначення для ведення садівництва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 49675280000), зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 29.07.2022 за номером 47461120; скасувати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_4 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 21.10.2022 за номером 48212430 та за ОСОБА_5 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 15.06.2023 за номером 50640059; визнати недійсним договір про виділ майна із спільної сумісної власності подружжя, посвідчений 21.10.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. за реєстровим №204, укладений боржником ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_4 , відповідно до якого виділено ОСОБА_4 нерухоме майно: квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6530280000); визнати недійсним договір дарування квартири, посвідчений 15.06.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. за реєстровим №438, відповідно до якого дружина боржнику ОСОБА_4 відчужила (подарувала) безоплатно своїй матері ОСОБА_5 , квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 6530280000); скасувати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_4 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 21.10.2022 за номером 48212430 та за ОСОБА_5 , яке зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою Є.А. 15.06.2023 за номером 50640059.
Приписами ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України встановлено випадки виключної підсудності цивільних справ судам.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Слід зауважити, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №489/2055/19 згідно виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК). Згідно з положеннями ст.181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння й користування ним (ст.358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (стст.364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (стст.370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло з договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник із приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, зважаючи на вимоги майбутнього спору, даний спір має розглядатись за правилами виключної підсудності в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, тобто за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями ст.ст. 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Таким чином, виходячи із предмету спірних правовідносин та беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги стосуються визнання недійсними договорів, які укладені щодо нерухомого майна, а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; садового будинку номер АДРЕСА_2 ; земельної ділянки номер АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_5 , зважаючи на те, що заява не містить доказів на підтвердження реальної вартості спірного майна, суддя доходить висновку про необхідність передачі даної заяви за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва за місцем знаходження основної частини майна а саме двох об'єктів нерухомого майна, що розташоване у Дарницькому районі міста Києва та його основна частина територіально не відноситься до Дніпровського району міста Києва, відтак зазначена заява не підсудна Дніпровському районному суду м.Києва.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження основної частини нерухомого майна, що є предметом майбутнього спору, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 30, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , майбутні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про забезпечення позову до подання позовної заяви - передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва (02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок, 5а).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: