Справа № 175/6251/24
Провадження № 2/175/1052/24
26 червня 2024 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши клопотання представника позивача про відстрочку сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
01 травня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини. Разом з позовом ОСОБА_1 подано до суду заяву про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Ухвалою суду від 02 травня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху.
25 червня 2024 року представником позивача було подано заяву про відстрочку сплати судового збору у зв'язку з важким матеріальним становищем позивача.
Підстави відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати встановленні ст. 136 ЦПК України. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд мож своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов'язком суду. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Суд наголошує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника.
Як вбачається з матеріалів клопотання про відстрочку від сплати судового збору, на підтвердження скрутного матеріального становища позивач надає до суду довідки про доходи за 2019-2024 роки видані Пенсійним фондом України, з яких вбачається, що сукупний дохід позивача за останній звітний 2023 рік складає 80400 грн., отже сума судового збору не перевищує 5% річного доходу позивача. Крім того, суд зазначає, що надані документи не можуть свідчити про те, що позивач за позовом не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано належних документів на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 станом на час звернення до суду з позовною заявою. Вказане унеможливлює вирішення судом питання щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища для цілей відстрочення від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, визначені в клопотанні підстави для відстрочення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід визнати необґрунтованими, оскільки переконливих доказів майнового стану, який би давав достатні підстави для відстрочення позивача від сплати судового збору до суду не подано. Отже, суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору при зверненні ОСОБА_1 до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини відмовити.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочку сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Озерянська Ж.М.