Справа № 159/7896/23
Провадження № 2/159/377/24
27 червня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 30.08.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z81.21651.005648169.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , остання умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого у позичальника перед позикодавцем виник заборгованість на суму 17869, 99 грн., яка складається з: 6344,56 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,85 грн. - заборгованість за відсотками; 11523,58 грн. - заборгованість за комісіями.
Позивач вказує, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. Позивачем не здійснювалось жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 в користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 рокув розмірі 17869,99 грн. та судові витрати по справі в сумі 2684,00 грн.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2024 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений судом, відповідач відзив на пред'явлений позов не подав.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за кредитним договором.
При вирішені спору суд керується тим, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Судом встановлено, що 30.08.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z81.21651.005648169, згідно умов якого позичальнику було надано грошові кошти в розмірі 10000 грн. строком на 24 місяці, зі сплатою 0,01 % фіксованої річної процентної ставки.
Відповідно до п. 1.6 договору, дата повернення кредиту - 30 серпня 2021 року.
Згідно п. 1.7 договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 10000 грн. на рахунок позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк».
Отримання відповідачем кредиту у вказаному розмірі підтверджено ордерами-розпорядженнями № 1 від 30 серпня 2019 року.
07.07.2023 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до якого ПАТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, що визначені договором.
Відповідно до п. 2.2 договору факторингу права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед Клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього договору та надсилається Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору факторингу, в день підписання Реєстру боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язань, передбачених п. 4.1 цього Договору, ПАТ «Ідея Банк» втрачає права на будь-які плати боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами. В разі звернення боржників до ПАТ «Ідея Банк» з приводу виконання зобов'язань за відступленими ТОВ «ФК «ЄАПБ» правами вимог, ПАТ «Ідея Банк» повідомляє про необхідність виконання зобов'язань на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року в сумі 17869,99 грн., з яких: 6344,56 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,85 грн. - заборгованість за відсотками; 11523,58 - заборгованості за комісіями.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відтак, аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року, ОСОБА_1 за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року має непогашену заборгованість у розмірі 17869,99 грн., з яких: 6344,56 грн. - заборгованість за основним боргом; 1,85 грн. - заборгованість за відсотками; 11523,58 - заборгованості за комісіями.
Судом встановлено, що відповідачем умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин та враховуючи, що доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань відповідачем суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6344,56 грн. заборгованості за основним боргом та 1,85 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року.
У той же час, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором за комісіями в розмірі 11523,58 грн. до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
Так, пунктом 1.5 кредитного договору встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ( далі - ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до пункту 5 додатку № 1, як «Інші послуги банку».
Згідно з п. 2.2. кредитного договору, ДКБОФО, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими кредитного договору.
Додаток № 1 є невід'ємною частиною договору (п.3 договору).
Відповідно до п. 4.2. Паспорту споживчого кредиту, банк встановив плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,50% щомісячно від початкової суми кредиту.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
В пункті п.4.2. Паспорту споживчого кредиту, що є невід'ємною частиною кредитного договору № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року, встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,50 %. Тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, п. 1.5 договору № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 року та п. 4.2. Паспорту споживчого кредиту щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно є нікчемними.
З урахуванням наведеного, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісіями задоволенню не підлягає.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати в сумі 2684,00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору при зверненні до суду з даним позовом.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055,1077 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № № Z81.21651.005648169 від 30 серпня 2019 рокув загальній сумі 6346 (шість тисяч триста сорок шість) грн. 41 коп. та судові витрати по справі в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК