26 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 718/39/24
Провадження № 33/4820/446/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Жураківського В.А.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Бляхарського Я.С.
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року, якою провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 23 грудня 2023 року о 07 год. 50 хв. у смт. Лужани, траса Н-10, порушуючи вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 та виконував маневр повороту ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, через що допустив зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Такі дії ОСОБА_1 інспектором взводу 3 роти 2 УПП в Чернівецькій області лейтенантом поліції Ладанюком А.Г. кваліфіковані як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУПАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Також апелянт подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, який був пропущений із поважних причин. Обґрунтовуючи причини пропуску цього строку ОСОБА_3 посилається на те, що про ухвалену постанову дізнався лише 20.05.2024, коли його представник адвокат М'яловіцький В.Л. у відповідь на запит отримав в Управлінні патрульної поліції у Волинській області ДПП матеріали по факту ДТП. Повідомлення про час та дату розгляду справи ОСОБА_3 не отримував, відповідно участі в її розгляді не брав та про прийняту постанову не знав.
На думку ОСОБА_3 , зазначена постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Позиція судді ґрунтується на тому, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Суд дійшов висновку, що в діях водія Rеnault Master д.н.з. НОМЕР_2 містяться ознаки порушення 12.1, 12.2, 12.3. Разом із тим, суд проігнорував і не надав оцінки протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№035328 від 23.12.2023, який містить всі необхідні для розгляду справи відомості, а також підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень щодо його змісту.
У матеріалах справи, зокрема у протоколі, відсутня інформація про наявність на момент його оформлення свідків, а також самі показання свідків суперечать схемі місця ДТП, а тому не мають братися судом до уваги.
Суд безпідставно дійшов висновку, що у діях ОСОБА_3 є ознаки правопорушення за пунктами 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, оскільки перевищення швидкості руху може бути зафіксоване тільки з використанням спеціального приладу. На підставі показань свідків такі факти встановлюватися не можуть.
Окрім того, суд розглянув справу з порушенням прав потерпілого, оскільки не залучив ОСОБА_3 до судового розгляду та не повідомляв про дату і час судового засідання.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_3 у судове засіданні не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Поважних причин своєї неявки не повідомив. Відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Представник потерпілого ОСОБА_2 підтримав клопотання про поновлення строку оскарження та доводи апеляційної скарги та просив задовольнити їх в повному обсязі, поновити строк й визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_3 працює водієм та постійно у роз'їздах, транспортний засіб Renault Master не його, а належить ТОВ. Зі слів потерпілого йому відомо, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 став повертати за 40 метрів до нього, він гальмував, але не зміг запобігти ДТП. Вважає, що саме ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Бляхарський Я.С. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а подану потерпілим апеляційну скаргу - без задоволення. Звертали увагу, що саме ОСОБА_3 були порушені ПДР та швидкісний режим.
ОСОБА_1 показав, що має водійський стаж з 1974 року, виконував маневр розвороту з правої полоси, зі швидкістю 7-10 км/год, побачив на зустрічній смузі автомобіль під керуванням ОСОБА_3 за 200-250 метрів, бачив, що встигає виконати маневр розвороту, якщо би ОСОБА_3 рухався з дозволеною швидкістю, він повинен був зупинитися, тому вважає, що саме ОСОБА_3 винен в ДТП. Удар стався в задню частину тягача на смузі руху ОСОБА_3 . Наполягає, що пояснення писав та схему підписав під тиском працівників поліції.
Заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги в її межах, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова ухвалена 18 березня 2024 року. Розгляд відбувся в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 й ОСОБА_5 . Потерпілий ОСОБА_6 не був присутній у судовому засіданні.
Матеріали справи не містять підтвердження про направлення копії ухваленого судового рішення потерпілому ОСОБА_3 . Зі слів потерпілого, він дізнався про ухвалену постанову лише 20.05.2024, коли його представник адвокат М'яловіцький В.Л. у відповідь на запит отримав в Управлінні патрульної поліції у Волинській області ДПП матеріали по факту ДТП.
Відповідно до змісту статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження, обґрунтувавши причини пропуску розглядом справи без його участі та неотриманням копії судового рішення.
Загальновідомо, що на території Україні діє воєнний стан, який введений у зв'язку із воєнною агресією військ Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05.30 год. 24.02.2022 на території України терміном на 30 діб, надалі продовжується Указами Президента України.
За таких обставин, причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, на які вказує апелянт, є поважними, а тому з метою забезпечення права потерпілого ОСОБА_3 на справедливий судовий розгляд суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.
Щодо розгляду по суті доводів скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
У відповідності до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак вказаних вимог закону при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було. Постанова судді не відповідає критеріям вмотивованості, обставини справи встановлені неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП було закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи свій висновок суд першої інстанції послався на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Натомість зазначив, що саме Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 в'їхав в середню частину автомобіля Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 у той час, як останній вже завершував маневр розвороту, а тому в діях водія Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 є ознаки порушення пунктів 12.1, 12.2, 12.3 ПДР.
Однак з таким висновком апеляційний суд не може погодитися, враховуючи наступне.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Обов'язковими умовами настання адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З огляду на вказане, апеляційний суд зазначає, що норма статті 124 КУпАП є бланкетною, а отже для кваліфікації адміністративного правопорушення уповноважена особа повинна визначити пункт порушення ПДР. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 з наступними змінами.
Відповідно до матеріалів провадження про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив пункт 16.13 ПДР України, згідно з яким перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються рівнозначною дорогою в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що 23 грудня 2023 року о 07.50 год. у смт. Лужани, траса Н-10, порушуючи вимоги пункту 16.13 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 та виконував маневр повороту ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, через що допустив зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів у силу положень статті 251 КУпАП. Однак протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи тому діянні, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи. Водночас матеріали справи містять й інші докази, а саме: схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, фотографії пошкоджень та взаєморозташування транспортних засобів, яким суд першої інстанції не дав належної оцінки.
Згідно зі схемою місця ДТП, з якою погодилися всі учасники події, підписавши її на місці ДТП без зауважень, удар передньої частини автомобіля Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 прийшовся у місце кріплення напівпричіпу до тягача Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого у останнього пошкоджений паливний бак, пробитий бак ADBlue та пошкоджений кронштейн цього ж бака; напівпричіп Fruehauf LTD д.н.з. НОМЕР_3 видимих пошкоджень немає. Автомобіль Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 отримав значні пошкодження передньої частини, зокрема бампера, двох фар, переднього крила, лобового скла, капоту, передньої кришки радіатора, передніх пасажирських дверей (а/с 2).
Як у суді першої, так і апеляційної інстанцій ОСОБА_1 вину не визнав, вважає, що зіткнення відбулося внаслідок перевищення швидкості водієм транспортного засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 . Більше того, ОСОБА_1 суду пояснював, що перед розворотом транспортний засіб Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 перебував від нього на відстані 200-250 метрів і він сподівався, що встигне розвернутися або водій Renault зупиниться та пропустить його.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які він надавав на місці ДТП, він здійснював поворот ліворуч та переконався, що транспортний засіб Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться на значній відстані та почав здійснювати маневр, відчув удар у праву частину авто та зупинився.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, він 23 грудня 2023 року о 07 год. 50 хв. рухався у своєму авто Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 та побачив, що перед ним за метрів 40 почав повертати ліворуч водій Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 . ОСОБА_3 почав гальмувати, однак у зв'язку з погодними умовами й ожеледицею не зміг зупинитися, через що і сталося зіткнення (а/с 5).
Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В інших рішеннях Суду, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 Суд неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно з правовою позицією викладеної у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 585/8/16-к, провадження № 51-2167км18, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.
Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
На підставі встановлених обставин справи в ході апеляційного розгляду, слід визнати, що 23 грудня 2023 року о 07 год. 50 хв. у смт. Лужани, траса Н-10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 та виконував маневр повороту ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху України, через що сталося зіткнення транспортних засобів. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Саме порушення водієм ОСОБА_1 пункту 16.13 ПДР створило аварійну ситуацію та перебуває у причинному зв'язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів. Твердження ОСОБА_1 щодо закінчення свого маневру апеляційний суд вважає неспроможним, оскільки як зі схеми, так і з наданих самим же ОСОБА_1 фотографій, а також з характеру пошкоджень транспортних засобів, місця зіткнення видно, що транспортний засіб Volvo FH 460 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме його тягач (кабіна) у момент зіткнення перебував у перпендикулярному стані щодо проїжджої частини та автомобіля Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 , перегородивши тим самим зустрічну смугу, а отже не закінчував свій маневр, а фактично тільки розпочав.
Водночас ймовірне перевищення водієм Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 швидкісного режиму не має значення у цьому провадженні та не береться судом до уваги, оскільки він рухався по зустрічній смузі прямо, мав перевагу у русі, а ОСОБА_1 перед виконанням розвороту, виконуючи вимоги пункту 16.3 ПДР, зобов'язаний був надати дорогу зустрічному транспортному засобу.
Таким чином під час апеляційного розгляду встановлено наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху - водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме вимог пункту 16.3 ПДР України, наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням ОСОБА_1 вимог п.16.13 ПДР України та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За встановлених обставин, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року - скасуванню, з прийняттям нової про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП. якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
У цьому провадженні строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув, а тому провадження в справі, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року - скасуванню, з прийняттям нової, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 247, 294 КУпАП, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.
Поновити потерпілому ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя