233 № 233/1389/24
27 червня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Мішиної А. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу за договором позики»,
ОСОБА_1 у поданій нею 06.03.2024 до суду позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь борг у розмірі 77500,00 грн, пославшись на те, що 07 липня 2023 року вона уклала із ОСОБА_2 договір позики, згідно з яким вона передала останній грошові кошти у розмірі 77500 грн за умови їх повернення до 31 січня 2023 р. Проте у зазначений у розписці термін відповідачка борг не повернула. Неодноразові її звернення до відповідачки з вимогою повернути борг позитивних результатів не дали.
Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22.04.2024 відкрите провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.16).
Позивачка, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність з посиланням на підтримання позову.
Відповідачка, яка повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи у порядку ст.128 ЦПК України належним чином, у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не подала.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку:
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2).
Судом встановлено, що 07.07.2023 ОСОБА_1 (позикодавець) передала у борг ОСОБА_2 (позичальникові) грошові кошти в сумі 77500 грн 00 коп., а позичальниця зобов'язалася повернути позикодавиці отримані грошові кошти у повному обсязі своєчасно до 31 грудня 2023 р. без відсотків.
Договір між сторонами був оформлений письмово - розпискою ОСОБА_2 (оригінал - на а.с.4).
За приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором… (ч.1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачка, як позичальниця, суму боргу позивачці, як позикодавиці, у визначений у договорі строк не повернула, про що свідчить надання позивачкою оригіналу розписки, і що не спростовано відповідачкою.
Тож, на підставі викладеного суд дістає висновку, що позов обґрунтований і має бути задоволеним.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн (а.с.7,10).
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282, 141 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) «про стягнення боргу за договором позики» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 07.07.2023 у сумі 77500 (сімдесят сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.,
а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Повний текст рішення виготовлено 27.06.2024.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: