Справа №522/6892/24-Е
Провадження № 2/522/4658/24
(ЗАОЧНЕ)
27 червня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
01 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №282862-КС-001 від 12.04.2021 року у розмірі 61 301,34 гривні, а також здійснити розподіл судових витрат.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 07 травня 2024 року провадження у справі - відкрито. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано з АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” відомості про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 .
Ухвалу суду від 07 травня 2024 року було надіслано на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, згідно сервісу перевірки статусу відстеження АТ «УКРПОШТА», відправлення не вручене під час доставки.
22 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла відповідь на ухвалу суду від 07.05.2024 року, яка містить виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 .
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
12 квітня 2021 року ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” звернулася до ОСОБА_1 із пропрозицією укласти договір (оферта) №282862-КС-001 про надання кредиту (а.с.13).
12 квітня 2021 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (акцепт) укласти договір (оферта) №282862-КС-001 про надання кредиту (а.с.12).
12 квітня 2021 року між ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №282862-КС-001, за яким, ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” передала ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 30 000,00 гривень на строк - 16 тижні (до 02.08.2021 року), процентна ставка - 0,79058334% на день, тип ставки - фіксована, комісія за надання кредиту - 4 500,00 гривень (а.с.74).
У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно постанови КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18, банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.
Факт перерахунку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 в якості виконання кредитного договору підтверджується: випискою за картковим рахунком № НОМЕР_1 за період з 12.04.2021 року по 02.08.2021 року.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Ч.2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки
Судом встановлено, що відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору №282862-КС-001 вбачається, що станом на 10.04.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 61 301,34 гривень, та складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 30 000,00 гривень;
- суми прострочених платежів по процентам - 26 804,34 гривень;
- суми прострочених платежів за комісією - 4 500,00 гривень (а.с.18).
Суд не погоджується із зазначеним розрахунком заборгованості з огляду на наступне.
Строк дії договору - 12.04.2021 -02.08.2021.
Кількість днів у періоді - 112.
Тіло кредиту - 30 000,00 гривень.
Комісія - 4 500,00 гривень
Розмір відсотків - 26 563,60 гривень (30 000*0,79058334 /100=237,175002*112=26 563,60.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору, розмір якого становить 2 422,40 гривень.
Згідно платіжної інструкції №2890 від 25 квітня 2024 року, ТОВ “БІЗНЕС ПОЗИКА” сплатила 2 422,40 гривень в якості судового збору.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф.411, ЄДРПОУ - 41084239, заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 063 (шістдесят одна тисяча шістдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф.411, ЄДРПОУ - 41084239, суму сплаченого судового збору пропорційну задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) гривень 00 (нуль) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 27 червня 2024 року.
Суддя Косіцина В.В.
27.06.2024