Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/668/24
Провадження № 2-о/499/50/24
Іменем України
"25" червня 2024 р. смт.Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа Іванівська селищна рада Березівського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, Позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення цих вимог заявниця не зазначила відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Ч.2 ст.318 ЦПК України встановлює, що до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порушення вищезазначених зазначених вимог заявницею не зазначено жодного доказу, що підтверджують цей факт (окрім посилання на покази свідків).
До компетенції суду віднесено встановлення фактів, якщо: у відповідності до закону він породжує юридичні наслідки, а крім цього заявник не може підтвердити іншим шляхом (отриманням або відновленням загублених документів або внесенням виправлень до актового запису). Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України заявник разом із заявою про встановлення факту зобов'язаний надати докази про те, що він не може іншим шляхом, ніж судовий, довести вищезазначений факт. Таким чином, виходячи з даної норми, заявник повинен надати докази того, що він намагався вирішити дане питання досудовим способом та отримав відмову про це.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження, суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Стороною заявника зазначено коло заінтересованих осіб : Іванівська селищна рада Березівського району Одеської області при цьому заявницею не обґрунтовано жодної підстави для залучення цієї особи в якості заінтересованої особи. Отже, при подачі до суду заяви заявник має обґрунтувати заінтересованість вищезазначених осіб у участі у даній справі.
Разом з тим, така особа може бути не єдиним членом родини пропавшого безвісти, у зв'язку з чим право такої особи може заперечуватися, оспорюватися чи не визнаватися іншими членами родини, які входять до цього переліку відповідно до положень матеріального законодавства. Тому при розгляді даної категорії справ суд особливо повинен переконатися та визначити правильне коло заінтересованих осіб з метою підтвердження відсутності спору про право і відповідно можливості розгляду справи у порядку окремого провадження.
Усупереч вищевикладеному, подані заявником матеріали не містять жодної інформації щодо інших членів родини ОСОБА_2 , про встановлення факту сумісного проживання з яким просить встановити ОСОБА_1 . Відсутність такої інформації та документального підтвердження позбавляє суд можливості переконатися у відсутності в межах даної справи спору про право та відкрити провадження у порядку окремого провадження.
Крім того, згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Листом Верховного Суду України від 01.01.2012 "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Таким чином, визначальною ознакою справ, які розглядаються у порядку окремого провадження, є відсутність спору про право, зокрема, разом з тим, щоб встановлення факту, що має юридичне значення і зумовлює виникнення, зміну або припинення певних суб'єктивних прав, не пов'язувалося з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зазначені недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175,177, 185, 315-318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Іванівська селищна рада Березівського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити вищевказані недоліки заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяР. М. Тимчук