24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 334/11730/23
провадження № 51-3160 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши скаргу (апеляційну) засудженої ОСОБА_4 на вирок Запорізького апеляційного суду від 3 червня 2024 року,
установила:
На адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 , в якій порушується питання про перегляд вказаного судового рішення.
Перевіривши подану скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано пунктів 1, 4, 5 ч. 2, ч. 5 цієї статті.
Пунктом 21 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено, що Верховний Суд є судом касаційної інстанції і в силу ст. 426 цього Кодексу розглядає касаційні скарги, які подаються безпосередньо до Суду. За положеннями ст. 424 вказаного Кодексу в разі, якщо особа заперечує законність рішення апеляційного суду вона наділена правом подати на нього касаційну скаргу.
Крім того, згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі має бути зазначено: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 3) вимога, сформульована із додержанням принципу юридичної визначеності та ст. 436 КПК, тобто з урахуванням того, яке рішення у конкретному провадженні вправі прийняти Суд за наслідками розгляду поданої скарги.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому в ст. 427 вказаного Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення поданої скарги без руху.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, особа, заперечуючи законність судового рішення, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на її думку, порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування чи зміни оспорюваного рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Зазначеного не було враховано при зверненні до Суду.
Так, замість касаційної скарги засуджена подала апеляційну скаргу, в якій неправильно вказано найменування суду касаційної інстанції (Апеляційний Верховний Суд м. Києва).
Разом із цим у поданій скарзі її авторка не виклала обґрунтування незаконності оспорюваного вироку й необхідності його скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 374, 412-414, 420 цього Кодексу.
Крім того, заявлена вимога про скасування вироку апеляційного суду та повернення в дію рішення суду першої інстанції не узгоджується з положеннями ст. 436КПК (повноваження Суду за наслідками розгляду касаційної скарги).
Також до касаційної скарги не додано копії оспорюваного рішення, як це передбачено ч. 5 ст. 427 вказаного Кодексу.
Недодержання при зверненні ст. 427 КПК перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала звернення.
У разі необхідності отримання правничої допомоги для складання касаційної скарги засуджена може звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в порядку, передбаченому Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу».
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Скаргу (апеляційну) засудженої ОСОБА_4 на вирок Запорізького апеляційного суду від 3 червня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5