27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/21855/22-ц
провадження № 61-9093ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Риндіна Дмитра Ілліча на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онопченко Оксана Вікторівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онопченко О. В. (далі - приватний нотаріус КМНО
Онопченко О. В.), в якому просила суд визначити додатковий строк у три місяці
з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус КМНО Онопченко О. В., про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , осіб, які не брали участь у справі, задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус КМНО Онопченко О. В., про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
14 травня 2024 року адвокат Риндін Д. І. в інтересах заявниці ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу. Просив скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року повернуто ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у вищевказаній справі.
24 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Риндін Д. І. через підсистему «Електронний суд» вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року (надійшла до суду 25 червня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що вперше він звернувся з касаційною скаргою
в межах строку тридцятиденного строку.
Дослідивши клопотання представника заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Риндіна Д. І. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, упорушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у серпні 2022 року та заявляла позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн ((992,40*2)*200%=1 984,80).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв'язку з тим, що порушено вимоги пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: невірно вказано судове рішення, що оскаржується (у касаційній скарзі представник заявника зазначає постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року).
Однак, Київський апеляційний суд у справі № 757/21855/22-ц ухвалив постанову
25 квітня 2024 року.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Риндіна Дмитра Ілліча про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Риндіну Дмитру Іллічу процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Риндіна Дмитра Ілліча на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня
2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць