26 червня 2024 року м. Дніпросправа № 189/4483/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2024, (суддя суду першої інстанції Лукінової К.С.), прийняте у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське, в адміністративній справі №189/4483/23 за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Дівончик Олександра Сергійовича, Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
12.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №276219 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем не доведено належним чином факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема, не надано належних та допустимих доказів, які б були відображені в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Покровський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 29.03.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою серії БАД №276219 від 05.12.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу (а.с. 27).
Відповідно до постанови серії БАД №276219 від 05.12.2023 року, 05.12.2023 року о 16 год. 20 хв., в смт. Покровське, по вул. Г. Бондаря, водій ОСОБА_1 керував автомобілем LADA XRAY д.н НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, чим порушив п. 2.1. а ПДР України. Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з копією постанови Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова набрала законної сили 25.11.2023 року (а.с. 6).
Вважаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є доведеним, тому наявними є підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить посилання на технічний засіб за допомогою якого було здійснено фіксацію події, описаної в постанові.
Відтак, суд не вправі враховувати технічний запис з місця події, який наданий відповідачем до суду першої інстанції в якості допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, вказаного в постанові серії БАД №276219, до суду не надано.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, відповідачами не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок не доведено наявності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 161/7555/17, від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, що враховується апеляційним судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, судовий збір у розмірі 1342 грн, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 в адміністративній справі № 189/4483/23 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2023 серії БАД №276219 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
Стягнути з Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1342 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник