25 червня 2024 року м. Дніпросправа № 209/546/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби
на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 березня 2024 року
у справі № 209/546/24
за позовом ОСОБА_1
до Західного офісу Держаудитслужби
про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 22.01.2024 року № 13/0001/2024пн,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просила скасувати постанову Західного офісу Держаудитслужби № 13/0001/2024пн від 22.01.2024 року про накладання адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 березня 2024 року у справі №209/546/24 адміністративний ОСОБА_1 до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 22.01.2024 року № 13/0001/2024пн - задоволено частково.
Постанову №13/001/2024пн від 22.01.2024 року, винесену Західним офісом Держаудитслужби, про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. - скасовано, а справу закрито.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
Судом зазначено, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Суд встановив, що спірна постанова складена за відсутності позивачки, без належного її повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та без роз'яснення їй прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, зокрема, права на захист, без отримання від неї пояснень щодо обставин події та без вручення особі копії постанови. Відтак, суд вважав, що відповідачем не доведена правомірність процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а тому спірна постанова підлягає скасуванню. Суд не знайшов підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправної оскаржуваної постанови , з огляду на що позовні вимоги задовольнив частково.
Не погодившись з рішенням суду, Західний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 березня 2024 року у справі № 209/546/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що позивачка 11.01.2024 року не з'явилася до Західного офісу Держаудитслужби, у зв'язку з чим скаржником складено акт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому, скаржник повідомив позивачку про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що мав відбутися 22.01.2024, шляхом скерування повідомлення позивачці на електронну адресу. Відтак, скаржник вважає, що він виконав обов'язок належного повідомлення позивачці про розгляд справи про адміністративне правопорушення. В свою чергу, оскільки позивачка на розгляд не з'явилася, скаржник правомірно здійснив розгляд справи без її участі. Скаржник звертає увагу, що у допущеному позивачкою порушенні наявний склад правопорушення, що передбачено ч.1 ст.164-14 КУпАП. Таким чином, спірна постанова винесена правомірно. Скаржник вказує, що притягнення до відповідальності здійснено в межах строку, що визначений КУпАП, адже правопорушення є триваючим. Зазначає, що висновок про результати моніторингу закупівлі є належним доказом.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 22.01.2024 року першим заступником Західного офісу Держаудитслужби ОСОБА_2 винесена постанова №13/0001/2024пн, якою позивачку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Вважаючи, що спірна постанова №13/0001/2024пн підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Приписами ч.1 ст.164-14 КУпАП визначено, що порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; не оприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; не оприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ст. 234-1 КУпАП органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164-14).
Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
Положеннями ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення затверджено наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 № 168 (далі Порядок №168).
Пунктом 2 розділу ІІІ вищевказаного порядку визначено, що орган державного фінансового контролю (уповноважена посадова особа) повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду порушеної стосовно неї справи про адміністративне правопорушення.
Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 4) оформляється листом на бланку органу державного фінансового контролю, підписується уповноваженою посадовою особою та надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджено, що 22.01.2024 року першим заступником Західного офісу Держаудитслужби Воїнським В.І. винесена постанова №13/0001/2024пн, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-14 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем за відсутності позивачки.
Як правильно дослідив суд першої інстанції, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 11.01.2024 року із запрошенням позивачки до Західного офісу Держаудитслужби на 11.00 годину 22.01.2024 року для розгляду справи, відправлене з сортувального центру АТ «Укрпошта» м. Львів лише 12.01.2024 року і прибуло у точку видачи (доставки) АТ «Укрпошта» м. Кам'янське лише 25.01.2024 року.
Отже, позивачка дійсно об'єктивно не мала змоги з'явитись на розгляд справи про адміністративне правопорушення до Західного офісу Держаудитслужби, а відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачці надіслано на адресу її електронної пошти, адже такий спосіб надсилання повідомлення не передбачено приписами п. 2 розділу ІІІ Порядку №168.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування спірної постанови. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 березня 2024 року у справі №209/546/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та в силу приписів ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко