25 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/220/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року
у справі № 280/220/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ010072 від 05 грудня 2023 року до автомобільного перевізника ОСОБА_1 у сумі 17 000, 00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №280/220/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області задоволено.
Судом зазначено, що позивач не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, а відтак оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 280/220/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що згідно Закону №2344 автомобільним перевізником можуть бути також фізичні особи, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, а відсутність у позивачки статусу суб'єкта господарювання на момент перевірки не звільняє позивачку від відповідальності. Зазначає, що для визначення автомобільного перевізника в момент проведення рейдової перевірки у водія має бути в наявності товарно-транспортна накладна з відомостями про автомобільного перевізника, проте в спірному випадку товарно-транспортна накладна, яка надана відповідачу, не була заповнена, а отже відповідальною за порушення визнано позивачку, яка є власником транспортного засобу. Скаржник звертає увагу, що передача транспортного засобу в оренду не спростовує того, що позивачка була автомобільним перевізником станом на час виявлення порушення, передача в оренду транспортного засобу не позбавляє позивачку можливості ним користуватись. Вказує, що позивачка мала обов'язок забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій мав мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, однак ці вимоги не було виконано, у зв'язку з чим, спірна постанова №ПШ010072 є правомірною.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за змістом Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР026157 від 12 жовтня 2023 року, у ході рейдової перевірки, проведеної 12 жовтня 2023 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях на 471 км а/д М-03-Київ-Харків-Довжанський, зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки “DAF”, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SCHITS, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Даним Актом зафіксовані порушення: “Під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону №2344-III, пункту 3.3 Інструкції №385, відсутність у водія під час здійснення вантажного перевезення, протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушено статті 48 Закону №2344-III.
В графі «найменування автомобільного перевізника, його місцезнаходження» уповноваженою особою зазначено « ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ».
Водієм надано пояснення у яких вказано, що він працює на ОСОБА_3 . Копію акту отримав, про що свідчить його підпис в акті №АР026157 від 12 жовтня 2023 року.
05 грудня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 010072, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивачку накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 34 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) визначено, що автомобільний перевізник повинен зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що у разі перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, згідно приписів 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III суб'єктом відповідальності - є автомобільний перевізник.
В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Відповідно до статті 34 Закону №2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:
Перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Апеляційний суд враховує, що у постанові від 22 лютого 2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб'єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III).
Матеріалами справи підтверджено, що 05 грудня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 010072, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивачку накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивачка є автомобільним перевізником, який під час перевезення вантажів не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що підтверджується Актом №АР026157
Колегією суддів зі змісту наявного в матеріалах справи Акту №АР026157 від 12 жовтня 2023 року досліджено, що у ході рейдової перевірки, проведеної 12 жовтня 2023 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях на 471 км а/д М-03-Київ-Харків-Довжанський, зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки “DAF”, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SCHITS, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В подальшому, у ході перевірки посадовою особою зафіксовані порушення: під час перевірки виявлено порушення статті 48 Закону №2344-III, пункту 3.3 Інструкції №385, відсутність у водія під час здійснення вантажного перевезення, протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушено статті 48 Закону №2344.
Разом з тим, з Акту АР026157 вбачається, що в графі «найменування автомобільного перевізника, його місцезнаходження» посадовою особою вказано відомості « ОСОБА_3 ».
Також, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять інших доказів, зокрема товарно-транспортної накладної, які б підтвердили, що 12 жовтня 2023 року під час перевірки транспортного засобу марки “DAF”, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп марки SCHITS, номерний знак НОМЕР_2 , саме позивачка була автомобільним перевізником.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку щодо відсутності у спірних правовідносинах у позивачки статусу автомобільного перевізника, а відповідно вона не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно ст. 60 Закону № 2344-III.
З цих підстав, колегія суддів вважає, що спірна постанова №ПШ010072 від 05 грудня 2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Натомість, доводи скаржника про те, що у спірних правовідносинах позивачка має статус автомобільного перевізника, у зв'язку з чим, спірна постанова є правомірною, свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №280/220/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко