20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/8347/23
Головуючий суддя І інстанції -Притула К.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року в адміністративній справі №340/8347/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до загального стажу періоду роботи з 28.04.1992 по 15.05.1995 рік у Державній телерадіокомпанії «Крим»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), пенсію за віком, а саме зарахувати до загального стажу повністю період роботи з 28.04.1992 року по 15.05.1995 рік у Державній телерадіокомпанії «Крим» та виплатити перераховану пенсію з дати її призначення, а саме з 02.08.2023 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоду роботи з 28.04.1992 по 15.05.1995 у Державній телерадіокомпанії «Крим».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію за віком, а саме зарахувати до загального стажу повністю період роботи з 28.04.1992 по 15.05.1995 у Державній телерадіокомпанії «Крим» та виплатити перераховану пенсію з дати її призначення, а саме з 02.08.2023.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що до страхового стажу позивача правомірно не було враховано період роботи з 28.04.1992 року по 15.05.1995 року, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про перейменування протягом цього періоду установи «Кримський комітет по телебаченню та радіомовленню» в установу « Державна телерадіомовна компанія «Крим», а також відсутні інші документи, що підтверджують факт такого перейменування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком.
З 02.08.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом № 11867-12227/К-02/8-1100/23 від 12.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Кіровоградській області повідомило позивача, що при призначенні пенсії їй не був зарахований період роботи з 28.04.1992 по 15.05.1995, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про перейменування протягом цього періоду установи «Кримський комітет по телебаченню та радіомовленню» в установу -Державна телерадіомовна компанія Крим», а також відсутні інші документи, що підтверджують факт такого перейменування. (а.с.13,14).
Не погодившись із відповідним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов'язане виникнення у позивача права на зарахування до її стажу та здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду роботи з 28.04.1992 по 15.05.1995.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач працювала у період з 28.04.1992 по 15.05.1995 року в установі "Кримський комітет по телебаченню та радіомовленню".
Однак, вказаний період не був врахований відповідачем під час призначення пенсії з підстав того, що в трудовій книжці відсутній запис про перейменування протягом цього періоду установи "Кримський комітет по телебаченню та радіомовленню" в установу "Державна телерадіомовна компанія "Крим", а також: відсутні інші документи, що підтверджують факт такого перейменування.
Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а отже останнє не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, з огляду на наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року в адміністративній справі №340/8347/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко