26 червня 2024 р. Справа № 520/26988/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кропивницької митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 04.12.23 року по справі № 520/26988/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ"
до Кропивницької митниці Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної № 901020/2023/000045/2 від 12.09.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2023/000244 від 12.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав електронну митну декларацію МД № 23UA901020007686U3 для митного оформлення (випуску) товарів, по якій відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості є протиправним, оскільки ним було надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість відповідачу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який ввозиться на митну територію України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 520/26988/23 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної № 901020/2023/000045/2 від 12.09.2023.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2023/000244 від 12.09.2023.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України суму сплаченого судового збору в розмірі 5368,00 грн.
Відповідач, Кропивницька митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 520/26988/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю МД № 23UA901020007686U3 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості товарів. В поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів.
Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що дана справа згідно положень статті 12 КАС України відноситься до справ незначної складності. Вважає, що гонорар в розмірі 10000 гривень, про які зазначає позивач, не відповідає рівню складності та обсягу виконаних робіт, з урахуванням розгляду справи без виклику сторін по вищевказаній справі.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІ» подало до митного оформлення митну декларацію 23UA901020007686U3 від 12.09.2023 з метою ввезення в Україну товарів, зокрема, ланцюгів шарнірних ролікових зі сталі, для сільськогосподарської техніки. Вартість товару була визначена за ціною Контракту № АКТ.ІНМ-1221 від 01.12.2021 у розмірі 1785390,94 гри., що еквівалентно 45485,89 дол.США. Разом із митною декларацією позивач надав до Кропивницької митниці ДМС України документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом.
З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу: 1. пакувальний лист (Packing list) № НМ20230509 від 10.07.2023; 2. рахунок-проформа (Proforma invoice) № НМ20230509 від 09.05.2023; 3. рахуй о к-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № НМ20230509 від 10.07.2023; 4. коносамент (Bill of lading) № UTRUST 23070732 від 16.07.2023; 5. автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2333 від 05.09.2023; 6. сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C23MA5FPW8G50013 від 16.08.2023; 7. банківський платіжний документ, що стосується товару від 27.07.2023; 8. банківський платіжний документ, що стосується товару від 07.09.2023; 9. рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3252 від 04.09.2023; 10. рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3353 від 05.09.2023; 11. банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 15069 від 05.09.2023; 12. документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0409-5 від 04.09.2023; 13. документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1508 від 05.09.2023; 14. документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3353 від 29.08.2023; 15. документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3354 від 29.08.2023; 16. документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3354/1 від 29.08.2023; 17. прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.05.2023; 18. розрахунок ціни (калькуляція) від 10.07.2023; 19. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 10.12.2022; 20. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 10.01.2023; 21. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 20.04.2023; 22. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 03.07.2023; 23. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 16.07.2023; 24. специфікація № 9 від 10.07.2023; 25. зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу ARTJHM-1221 від 01.12.2021; 26. договір (контракт) про перевезення № 204018-118 від 04.01.2018; 27. договір (контракт) про перевезення № 330-Е від 10.05.2017; 28. договір (контракт) про перевезення № 55-3 від 29.11.2016; 29. договір (контракт) про перевезення № 968-П від 29.08.2023; 30. відомість взаєморозрахунків від 15.07.2023; 31. лист № 37286 від 05.07.2023; 32. переклад декларації країни відправлення № 310120230517557116 від 15.07.2023; 33. переклад калькуляції від 10.07.2023; 34. переклад комерційного інвойсу № НМ20230509 від 10.07.2023; 35. переклад прайс-листа від 01.05.2023; 36. переклад проформи інвойсу № НМ20230509 від 09.05.2023; 37. копія митної декларації країни відправлення № 310120230517557116 від 15.07.2023.
Після подання МД № 23UA901020007686U3 від 12.09.2023 відповідачем було розпочато процедуру консультацій з декларантом шляхом формування електронного повідомлення № 1. Так, відповідач вказав на спрацювання автоматизованої системи управління ризиками та повідомив про можливість подати додаткові документи відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товару № 1.
Позивач у відповідь на повідомлення № 1 направив відповідачу лист № 1/12/09/2023 від 12.09.2023, в якому зазначив, що усі наявні у декларанта документи, що підтверджують митну вартість товару, були подані разом з МД. Також з цим листом було надано фотозображення товару, зокрема: Фото 08А-1 коробка. Зображення коробки, в якій транспортується товар «Ланцюги шарнірні роликові - 08А-1». Фото 08A-L Зображення товару «Ланцюги шарнірні роликові - 08А-1» крупним планом, без упакування. Фото 10В-1 коробка. Зображення коробки, в якій транспортується товар «Ланцюги шарнірні роликові - 10В-1». Фото 10В-1. Зображення товару «Ланцюги шарнірні роликові - 10В-1» крупним планом, без упакування. Фото 12А-1 коробка. Зображення коробки, в якій транспортується товар «Ланцюги шарнірні роликові - 12А-1». Фото Р-38-4300 ящик. Зображення товару «Ланцюги шарнірні роликові» у дерев'яній тарі. Фото Р-38-4300. Зображення товару «Ланцюги шарнірні роликові» крупним планом, без упакування.
У відповідь на лист № 1/12/09/2023 від 12.09.2023 відповідач надіслав повідомлення № 2. Зокрема, у зв'язку з відсутністю в електронному інвойсі інформації щодо торгівельної марки товару № 1 запропонував надати відомості щодо підтвердження заявленої інформації (товар за відповідним кодом згідно з УКТЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ).
Одночасно відповідач надіслав повідомлення № 3, в якому повідомив позивача, що при перевірці документів, які були надані до митного оформлення, виявлено, що поставка товару № 1 здійснюється згідно контракту від 01.12.2021 № ARTJHM- 1221, укладеного між ТОВ «АРТІ» та компанією JINHUA HANMOS MACHINERY CO., LTD (Китай), специфікації № 9 від 10.07.2023 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 10.07.2023 № НМ20230509, на умовах поставки FOB NINGBO згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. В наданому інвойсі від 10.07.2023 № НМ20230509 відсутні відомості про специфікацію № 9 від 10.07.2023, якою встановлено ціни товарів.
Згідно умов контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 (пункт 4.4) передбачено надання товаротранспортних документів, серед яких сертифікат якості виробника товару, який до митного оформлення не надано.
У заявленому до митного контролю під кодом документі 3021 (розрахунок ціни калькуляції) б/н від 10.07.2023 вказано, що основним матеріалом, з якого виготовлено товари, є середньо вуглецева або легована сталь. При цьому до митного контролю не надано та у гр. 31 МД товару № 1 не зазначено, з якого матеріалу виготовлено оцінювані товари.
Умовами п. 5.1 контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в специфікаціях та/або інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару. В калькуляції вартості від 10.07.2023 (наданому перекладі) не зазначено відомості про пакування та маркування товару.
Також відповідач вказував, що декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; якщо рахунок сплачено, - банківський платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (щодо транспортних витрат у разі здійснення); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У відповідь на ці повідомлення позивачем надано лист № 2/12/09/2023 від 12.09.2023, у якому зазначено, що поставка товару № 1 здійснюється згідно контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221, укладеного між TOB «АРТІ» та компанією JINHUA HANMOS MACHINERY CO.,LTD (Китай), специфікації № 9 від 10.07.2023 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 10.07.2023 № НМ20230509, на умовах поставки FOB NINGBO згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. В наданому інвойсі від 10.07.2023 № НМ20230509 та специфікації № 9 є посилання на номер та дату контракту. Посилання в Інвойсі на специфікації не є обов'язковою вимогою при заповнені Комерційного Інвойсу. Крім того, п. 1.2 контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 передбачено, що ціни на товар узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною діючого контракту, та/або у Інвойсах. Оскільки специфікація № 9 від 10.07.2023 року є невід'ємною частиною контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221, то посилання у Комерційному інвойсі/ Проформі інвойсі на специфікацію є необов'язковим, а отже зазначення номеру і дати контракту є достатнім. До митного оформлення також була надана Проформа Інвойс від 09.05.2023 № НМ20230509, в якій узгоджені ціни.
Згідно умов контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 (пункт 4.4) передбачено надання товаросупровідних документів, серед яких сертифікат якості виробника товару надається за вимогою Імпортеру. Таким чином, сертифікат якості виробника товару не є обов'язковим товаросупровідним документом. ТОВ «АРТІ» таку вимогу до Продавця - JINHUA HANMOS MACHINERY CO.,LTD не висувало.
У заявленому до митного контролю під кодом документа 3021 (розрахунок ціни калькуляції) б/н від 10.07.2023 вказано, що основним матеріалом, з якого виготовлено товари - є середньо вуглецева або легована сталь. У гр. 31 МД товару №1 зазначено, що товари виготовлені зі сталі. Правила заповнення митних декларацій регламентуються наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року. В абзаці 12 пояснень до графи 31 «Пакування та опис товарів - Маркування та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид» відсутнє зобов'язання вказувати точну назву матеріалу, а тому ідентифікація товару, зазначеного в калькуляції та графі 31 МД до товару № 1, є можливою.
Умовами п. 5.1 контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в специфікаціях та/або інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару. В калькуляції вартості від 10.07.2023 та в наданому перекладі зазначено відомості про пакування та вартість маркування (П'ятий стовпець - «Cost of marking & packing, USD»/ «Вартість упаковки, маркування, дол. США»).
Всі наявні у декларанта документи, що підтверджують митну вартість товару, були подані разом з митною декларацією. Надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості. Тому позивач попросив розглянути надані документи та надати рішення щодо підтвердження або коригування митної вартості товару.
У повідомленні № 4 відповідач повідомив, що у наданій специфікації № 9 від 10.07.2023 відомості у таблиці про назву товару містяться у двох різних видах, наприклад поз.1 05В-1 08-1ПР-4605,00 м., проте відомості про товар у інвойсі наведено лише у вигляді 05В1. Потребує пояснення, оскільки сертифікат якості не надано.
У повідомленні № 5 відповідач повідомив, що у відповідь на електронне повідомлення митного органу 12.09.2023 TOB «АРТІ» листом № 2/12/09/2023 від 12.09.2023, в якому надано пояснення до окремих зауважень Кропивницької митниці, без документального підтвердження та було інформовано Кропивницьку митницю, окрім іншого, наступним: «Надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості».
Також відповідач направив позивачу повідомлення № 6, в якому зазначив, що за результатами проведеного контролю визначення митної вартості прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA901020/2023/000045/2 від 12.09.2023. Згідно цього рішення (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Коригування вартості товару № 1 проведено на підставі наявної в автоматизованій системі митного оформлення ПІК «Інспектор» цінової інформації за фактами митних оформлень, а саме: МД № 23UA100330147239U4 від 03.08.2023 з розрахунку 2,35 дол.США/кг. Підстави та спосіб коригування вартості товару в рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені. Зі змісту рішення слідує, що коригування на обсяг партії й комерційні рівні не проводилось.
Також відповідач надав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/000244 від 12.09.2023.
З урахуванням коригувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA901020/2023/000045/2 від 12.09.2023, позивач подав скориговану митну декларацію № 23UA901020007731U2 від 12.09.2023, за якої товар було випущено у вільний обіг на території України.
Не погодившись з зазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що надані позивачем при митному оформленні документи в повному обсязі підтверджують визначену декларантом митну вартість - за основним методом, а тому висновок відповідача про наявність підстав для визначення митної вартості за іншим методом є недоведеним, а оскаржувані рішення протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі за текстом - МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..
Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів митний орган дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, відповідачем по спірній митній декларації проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару №1 «Ланцюги шарнірні роликові» виробництва Китай, з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. В тому числі, при проведенні порівняння заявленого рівня митної вартості було виявлено митні оформлення ідентичних товарів ТОВ "АРТІ" за вищими рівнями митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Колегія суддів зазначає, що рішення митного органу не може грунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки митного органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
З оскаржуваного рішення митного органу встановлено, що фактично в обґрунтування спірного рішення покладає виключно спрацювання ризиків АС АУР щодо можливого заниження митної вартості, не наводячи жодної з підстав, за наявності якої у митного органу виникає право витребування додаткових документів для визначення митної вартості товару.
Під час розгляду наданих позивачем документів до митного оформлення за МД № 23UA901020007686U3 від 12.09.2023 відповідач встановив, що: 1. поставка товару № 1 здійснюється згідно контракту від 01.12.2021 № ARTJHM- 1221, укладеного між TOB «АРТІ» та компанією JINHUA HANMOS MACHINERY CO., LTD (Китай), специфікації № 9 від 10.07.2023 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 10.07.2023 № НМ20230509, на умовах поставки FOB NINGBO згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. В наданому інвойсі від 10.07.2023 № НМ20230509 відсутні відомості про специфікацію № 9 від 10.07.2023, якою встановлена ціни товарів; 2. згідно умов контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221 (пункт 4.4) передбачено надання товаротранспортних документів, серед яких, сертифікат якості виробника товару, який до митного оформлення не надано; 3. у наданій специфікації № 9 від 10.07.2023 відомості у таблиці про назву товару міститься у двох різних видах, наприклад поз.1 05В-1 08-1ПР-460 5,00 м., проте відомості про товар в інвойсі наведено лише у вигляді 05В1, так само і по іншим позиціям; 4. за результатами проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості товару №1 «Ланцюги шарнірні роликові» виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням, проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. В тому числі, при проведенні порівняння заявленого рівня митної вартості було виявлено митні оформлення ідентичних товарів ТОВ «АРТІ» за вищими рівнями митної вартості.
З урахуванням зазначеного, відповідач зробив висновок, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками митного органу, враховуючи наступне.
Щодо відсутності посилання на специфікацію № 9 від 10.07.2023 у інвойсі № НМ 20230509 від 10.07.2023, з матеріалів справи встановлено, що у листі № 2/12/09/2023 від 12.09.2023 позивач повідомив відповідача, що посилання в Інвойсі на специфікації не є обов'язковою вимогою при заповнені Комерційного Інвойса. Так, відповідно до п. 1.2 Контракту від 01.12.2021 № ARTJHM-1221, ціни на товар узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною діючого контракту, та/або у Інвойсах.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки специфікація № 9 від 10.07.2023 року є невід'ємною частиною контракту від 01.12.2021 № ARTJHM -1221, то посилання у Комерційному інвойсі/Проформі інвойсі на специфікацію є необов'язковим, а отже зазначення номеру і дати контракту є достатнім. До митного оформлення також була надана Проформа Інвойс від 09.05.2023 № НМ20230509, в якій також зазначено узгоджені Сторонами ціни. Зміст специфікації № 9 від 10.07.2023 року та інвойсу № НМ20230509 від 10.07.2023 є аналогічним за змістом та не містить розбіжностей інформації про товар, який імпортувався в Україну.
Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифіката якості виробника товару, судом встановлено, що відповідно до Контракту № ARTJHM-1221 від 01.12.2021 відвантаження узгодженої партії товару супроводжується наступними документами: комерційний інвойс - 3 примірника; коносамент - 3 примірника; пакувальний лист - 3 примірника; сертифікат походження - 1 примірник; митна декларація країни відправлення - 1 копія; специфікація - 1 примірник; сертифікат якості виробника товару (за вимогою Імпортера) - 1 примірник.
Відповідно до п. 4.4. цього контракту сертифікат якості виробника товару надається з товаросупровідними документами лише у разі наявності відповідної вимоги від ТОВ «АРТІ» до «JINHUA HANMOS MACHINERY CO., LTD».
Під час митного оформлення позивач повідомив відповідача у листі № 2/12/09/2023 від 12.09.2023, що сертифікат якості виробника товару не є обов'язковим документом, у зв'язку з тим що покупець (ТОВ «АРТІ») не надсилав продавцю (JINHUA HANMOS MACHINERY CO.,LTD) таку вимогу.
Сертифікат якості продавця товару як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару, відсутній у переліку, визначеному ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України.
Отже, відсутність сертифікату якості продавця товару ніяким чином не впливала на можливість перевірки заявленої позивачем митної вартості товару митним органом. Тому посилання митного органу на те, що вказаний документ не був наданий, як на підставу для коригування митної вартості товару, є необґрунтованим та не відповідає приписам ч. 5 ст. 53 МК України.
Щодо посилання відповідача на різницю у зазначенні назви товару у інвойсі № НМ20230509 від 10.07.2023 та специфікації № 9 від 10.07.2023, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 373 від 26.12.2006 «Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, змінам до міждержавних стандартів та скасування нормативних документів» з 1 жовтня 2007 року в Україні було надано чинності міждержавному стандарту ДСТУ ГОСТ 13568-97, що відповідає ISO 606 «Ланцюги приводні роликові та втулкові. Загальні технічні умови».
У специфікації № 9 від 10.07.2023 вказано назву товару згідно двох різних стандартів маркування: згідно ISO 606 та згідно ГОСТУ 13568-97. Наприклад, маркуванню 05В-1 згідно ISO 606 відповідає маркування 08-1ПР-460 5,00м згідно ГОСТУ 13568-97.
Вказане в інвойсі та інших товаросупровідних документах найменування товару згідно ISO 606 відповідає маркуванню, зазначеному на пакуванні, що є достатнім для ідентифікації товару, з чим суд погоджується.
З огляду на зазначене, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем було надано усі документи, що підтверджують заявлену митну вартість відповідно до п. 2 ст. 53 МК України, відповідні документи були надані позивачем разом з МД № 23ПА901020007686133 від 12.09.2023, а також подані додатково під час проведення консультацій.
Колегія суддів зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
За висновками Верховного Суду в аналогічних спорах, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023 дійшов висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Колегія суддів встановила, що в оскаржуваному рішенні митним органом не обгрунтовано неможливості визначення митної вартості товару за першим методом на підставі документів, наданих декларантом під час митного оформлення. За відсутності такого обґрунтування, висновок про необхідність застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості ніж основний, є безпідставним.
Таким чином, приймаючі оспорюване рішення, суд першої інстанції правильно зазначив, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 МК України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
В той же час, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
З огляду на наведене, правильним є висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Виходячи з наведеного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної № 901020/2023/000045/2 від 12.09.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2023/000244 від 12.09.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.
Довід апеляційної скарги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не приймає, оскільки у оскаржуваному рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 520/26988/23 не вирішувалось питання щодо стягнення правничої допомоги.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 520/26988/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі № 520/26988/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко