26 червня 2024 р. Справа № 520/37663/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, по справі № 520/37663/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області щодо не нарахуванні виплат грошового забезпечення у період з 01.02.2022 по 01.12.2022, передбачених відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити невраховану частку виплат у сумі 246 220 грн 45 коп за період служби в районі проведення воєнних (бойових) дій на особистий банківській рахунок, який використовується для нарахування заробітної плати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Зокрема зазначив, що з початку введення воєнного стану з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022, він працюючи на посаді слідчого СВ ВП №2 ХРУП № 1 постійно знаходився на робочому місці, виконував завдання покладені на працівників поліції та не покидаючи місця несення служби. Оскільки м. Харків знаходиться в зоні активних бойових дій , відповідний статус визначено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 10 грудня 2022року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 (зі змінами) та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Враховуючи зазначені постанови усім робітникам, які знаходились на робочих місцях здійснювались виплати відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Однак, незважаючи на записи у «Бойовому журналі» отримував зменшений розмір передбачуваної виплати, а згодом взагалі не отримував. Вважає, що цьому послугувало усна вказівка керівника слідчого підрозділу ХРУП № 1, внаслідок якої він не включався до списків, які передавались до УФЗБО ГУ НП в Харківській області, для нарахування виплат співробітникам поліції. За період з 25.02.2022 по 31.12.2022 згідно розрахунків ним отримано 270 607,90 грн, що вдвічі менше ніж йому належить.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України.
Вказані обставини сторонами не заперечувались.
Позивач вважає протиправною невиплату додаткової винагороди за період зз 01.02.2022 по 01.12.2022, у зв'язку із чим звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачці грошову додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" з 01.02.2022 по 01.12.2022.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про національну поліцію" (далі за текстом Закон №580-VІІІ) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (ч.ч.1, 4 ст. 8 Закону №508-VІІІ).
Положеннями п.24 ч.1 ст. 23 Закону №508-VІІІ визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості;
Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.ч.1, 2 ст. 94 Закону №508-VІІІ).
Наказом Міністерства внутрішніх справ 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських
Грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, всі гарантії діяльності органів внутрішніх справ повинні бути прямо передбачені законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" №168 (далі Постанова №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів начальників.
Постановою від 07 липня 2022 року №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", яка набрала законної сили з 19 липня 2022 року, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови №168, зокрема, в абзаці пункту 1 Постанови №168 слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінив словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць", та доповнив пункт 1 Постанови №168 новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення". Постановою від 07 липня 2022 року №793 Кабінет Міністрів України також доповнив Постанову №168 пунктом 2-1, відповідно до якого порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №775 від 28.11.2022 затверджено "Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану" (далі за текстом Порядок №775).
У затвердженому Порядку та умовах виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану вказано розмір, підстави та терміни виплати додаткової винагороди поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Крім того, відповідно до наказу МВС України № 775 від 28.11.2022, зазначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 8 Порядку та умов, який застосовується з 24.02.2022 року, підпункту 9 пункту 14 Порядку, який застосовується з 01 липня 2022 року, підпункту 10 пункту 14 Порядку та умов, який застосовується з 01 травня 2022 року.
У пп.3 п.2 Порядку №775 передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах: 3) до 30000 гривень - поліцейським, які проходять службу на територіях, у тому числі і Харківської області пропорційно в розрахунку на місяць.
Пунктом 7 Порядку №775 передбачено, що виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Отже, з 24 лютого 2022 року позивач, як співробітник Національної поліції України, набув право на тримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно, яка є складовою його грошового забезпечення.
Разом з тим, з метою врегулювання питань нарахування та виплати додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за підписом Голови Національної поліції України І. Клименка розроблено Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 23.03.2022 №355-1/ВС, однак суд не керується нормами даних Методичних рекомендацій, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві Юстиції України.
Як вбачається з матеріалів справи, на адвокатський запит листом Головного управління національної поліції в Харківській області від 03.11.2023 № 187аз/119/05/29-2023було повідомлено, що згідно списків поліцейських СВ ВП № 2 ХРУП № 1 які виконують службові обов'язки та заслуговують на додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн, ОСОБА_1 було внесено до списків поліцейських з обрахунком розміру додаткової винагороди за період: з 24.02.2022 по 25.03.2022 в розмірі 30000,00 грн, додаткова винагорода була виплачена у березні 2022 року; з 26.03.2022 по 24.04.2022 в розмірі 30000,00 грн, додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року; з 25.04.2022 по 24.05.2022 у розмірі 30000,00 грн, додаткова винагорода була виплачена у травні 2022 року; з 25.02.2022 по 23.06.2022 в розмірі 30000,00 грн, додаткова винагорода була виплачена у червні 2022 року; з 24.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 7 741,92 грн у розмірі 30 000,00 грн, додаткова винагорода була виплачена у січні 2023 року, що разом становить 128 00,00 гривень. Згідно списків поліцейських СВ ВП № 2 ХРУП № 1 (з обрахунком розміру винагороди), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів та заслуговують на збільшену додаткову винагороду, ОСОБА_1 була нарахована та виплачена збільшена додаткова винагорода за період з 24.02.2022 по 25.03.2022 у розмірі 20 000,00 грн винагорода була виплачена у квітні 2022 року; з 26.03.2022 по 24.04.2022 у розмірі 22 020 грн винагорода була виплачена у травні 2022 року; з 25.04.2022 по 24.05.2022 у розмірі 56 000,00 грн винагорода була виплачена у червні 2022 року; з 25.05.2022 по 23.06.2022 у розмірі 56 000,00 грн винагорода була виплачена у липні 2022 року. Усього 274 030, 00 гривень.
Тобто, за зазначений період 24.02.2022 по 23 червня 2022 позивачу нараховувалася і виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30000 грн., а у подальшому розмір додаткової винагороди у період з 24.06.2022 по 01.12.2022 не виплачувався.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відносно позивача відповідачем не приймалися накази щодо виплати йому вказаної винагороди за період з 24.06.2022 по 01.12.2022.
Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що предметом спірних правовідносин у даній справі є питання саме правомірності бездіяльності відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168 у розмірі 30 000,00 грн., тобто позивачем оспорюється невчинення відповідних дій відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, вважаючи при цьому, що були підстави їх вчинення.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів звертає увагу на наступне, що згідно витягу з журналу залучення поліцейських Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області до виконання завдань правового режиму воєнного стану, участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області та виконання завдань територіальної оборони ОСОБА_1 ніс службу та виконував завдання відповідно до своїх обов'язків.
Отже, матеріалами даної справи підтверджується факт того, що позивач залучався до виконання завдань правового режиму під час воєнного стану, виконував обов'язки по забезпеченню публічної безпеки та порядку на території обслуговування відповідного відділення поліції.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факти порушення позивачем службової дисципліни.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, наступні зміни до постанови КМУ № 168:
- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Системний аналіз пункту 2-1 постанови КМУ № 168 (у редакції постанови КМУ № 793) свідчить, що наявність у Головного управління національної поліції в Харківській області права встановлювати «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги» не є тотожним праву встановлювати «розміри додаткових винагород».
А тому, суд вважає, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку 30 000 грн на місяць, а не 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки матеріалами даної справи підтверджується факт невиплати позивачу за період проходження служби з 24.06.2022 по 01.12.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 та невидання відповідачем відповідних наказів про її виплату за цей період, колегія суддів вважає, що зазначене призвело до порушення прав позивача на отримання вказаної винагороди та дає обґрунтовані підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а також враховуючи що в період з 24.02.2022 до 23.06.2022 позивачу нараховувалась і була виплачена додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволенні позовних вимог, а саме в частині виплати грошової допомоги у розмірі 30000 на місяць у період 24.06.2022 по 01.12.2022.
Щодо позовних вимог у частині стягнення конкретної суми, то колегія суддів вважає, що підстави для задоволення відсутні, оскільки обрахунок такої належить до компетенції відповідача.
Таким чином, колегія суддів доводи апелянта частково підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/37663/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць передбачених відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.06.2022 по 01.12.2022.
Зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.06.2022 по 01.12.2022 із розрахунку 30000 грн на місяць із урахуванням виплачених сум.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко