26 червня 2024 року справа №200/5511/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,
секретар судового засідання - Кобець О.А.,
за участю: представника відповідача - Захарченка В.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5511/23 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» (далі - ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська», позивач) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками від 28 серпня 2023 року № 825/32-00-04-01-01-01- 37909199 за формою «Н» на суму 524714,42 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року позов задоволений частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками від 28 серпня 2023 року №825/32-00-04-01-01-01-37909199, яким застосовано до ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» штраф в розмірі 523 319,92 гривень, за затримку реєстрації податкових накладних від 27.05.2022 року №26, від 21.06.2022 року №2, від 27.06.2022 року №4, від 29.06.2022 року №3 та від 30.06.2022 року №33;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального, процесуального права та відмовити у задоволені позову.
Стосовно несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування № 10 від 30.09.2022 року до податкової накладної № 33 від 30.06.2022 року апелянт зазначив, що при складанні розрахунку коригування № 10 від 30.09.2022 до податкової накладної зазначено код причини коригування вказаний в зазначеному розрахунку коригування є 103 «повернення товару або авансовий платіж», у той час, як згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», у разі «зайво складеної» податкової накладної у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини 301.
Вказане свідчить про те, що зазначений розрахунок коригування складений не з метою анулювання зайво складеної податкової накладної № 33 від 30.06.2022.
Невиконання вказаного обов'язку утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України, це правопорушення вважається закінченим з моменту спливу встановленого законом граничного строку реєстрації. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності.
Складення та реєстрація в подальшому розрахунку коригування, яким «анулюється» несвоєчасно зареєстрована податкова накладна, не звільняє платника податку на додану вартість від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, обов'язок платника своєчасно зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних не поставлений у залежність від обставин, які можуть виникнути в майбутньому, зокрема встановлення відсутності необхідності реєстрації такої накладної.
Зазначена позиція викладена у постановах Верховного суду України від 01.07.2022 року у справі № К/9901/67365/18, від 26 червня 2018 року у справі № 816/1990/17, від 23 липня 2019 року у справі № 816/955/18.
Крім того, Комісією ГУ ДПС у Вінницький області прийняте вмотивоване рішення від 29.11.2022 року № 703/02-32-04 про можливість ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» виконувати податковий обов'язок платника податків (своєчасно реєструвати податкові накладні за період лютий-червень 2022) в якому зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» регулярно здійснює реєстрацію виданих податкових накладних, що підтверджує можливість виконання платником податків свого податкового обов'язку, вищезазначені норми Закону України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» поширюються на позивача.
За даними Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ДПС України в період регістрації податкових накладних № 26 від 27.05.2022 року, № 2 від 21.06.2022, № 3 від 29.06.2022, № 4 від 27.06.2022, № 35 від 26.09.2022 в період з 15.07.2022 по 18.07.2022, проведення регламентних та технічних робіт не здійснювалось.
Крім того, практика Верховного Суду в постанові від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23 підтверджує позицію контролюючого органу стосовно застосування норм Податкового кодексу України, якими встановлено штрафні (фінансові) санкції, відповідно до періоду порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» (код ЄДРПОУ 37909199) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.02.2012 року, запис за № 1275102000000022.
Головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств гірничої галузі управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до п.п. 75.1.1 п.75 ст.75, ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних за січень 2020 року, травень, червень, вересень 2022 року ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська», за результатами якої складений Акт №428/32-00-04-01-01-01-37909199 від 25.04.2023 року (а.с. 17-18).
За висновками Акту перевірки встановлено несвоєчасність реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування № 26 від 31.05.2022 року, № 4 від 30.06.2022 року, №2 від 30.06.2022 року, № 3 від 30.06.2022 року, № 35 від 30.06.2022 року зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних 18.07.2022 року з порушенням терміну реєстрації на 3 дні, № 33 від 30.06.2022 року, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 12.10.2022 року з порушенням терміну реєстрації на 89 днів, № 35 від 30.06.2022 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 18.10.2022 року, з порушенням терміну реєстрації на 3 дні та №21 від 31.01.2020 року, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 27.11.2020 року, з порушенням терміну реєстрації на 285 днів.
ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» 19.05.2023 року подано заперечення (вих. №67-б) на акт перевірки (а.с. 19-22).
26.05.2023 року ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» надало додаток до листа від 19.05.2023 року №67-б (вих. №72-б) (а.с. 36-41).
За наслідками розгляду вказаного заперечення, висновок акту перевірки №428/32-00-04-01-01-01-37909199 від 25.04.2023 року, відповідачем залишено без змін, про що надано позивачу відповідь від 05.06.2023 року за №3295/6/32-00-04-01-09 (а.с. 42-46).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 9 червня 2023 року №575/32-00-04-01-01-01-37909199, яким застосовано до ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» штраф за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у сумі 641 247 грн. 90 коп. (а.с. 84).
Не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням від 09 червня 2023 року №575/32-00-04-01-01-01-37909199 про застосування штрафу у сумі 641 247 грн. 90 коп., позивач 23.06.2023 року звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою за вих.№81-б (а.с. 48-52).
За результатом розгляду скарги ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» рішенням Державної податкової служби України від 24.08.2023 року №24635/6/99-00-06-03-01-06 скрагу задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 9 червня 2023 року №20735000404 скасовано у сумі 116533,48 грн., а в іншій частині залишило без змін (а.с. 80-83).
28 серпня 2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №825/32-00-04-01-01-01-37909199, яким застосовано до ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» штраф за затримку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у сумі 524 714 грн. 42 коп. (а.с. 86).
За п. 14.1.60 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно пп. 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідноь пп. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування,зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) (п.1).
Згідно п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Згідно п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
За п.п. 5, 7-15 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Отримувач (покупець) - платник податку має право звіряти дані отриманих податкової накладної та/або розрахунку коригування на відповідність даним Реєстру.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, а також до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем), крім розрахунків коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю) (зменшення податкового зобов'язання постачальника (продавця) та податкового кредиту отримувача (покупця), складених після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації таким отримувачем (покупцем).
До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
За підпунктом 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 ПК України, операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджено наказом Міністерства фінансів України 6 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу (п. 1 Порядку).
Згідно п.2 розділу І Порядку № 557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.
Електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.
Перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.
За п.п. 4 6, 9, 11, 12 розділу ІІ Порядку після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня.
Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі - Методичні рекомендації).
Згідно п. 4.13 Методичних рекомендацій податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».
За п.п. 4.13.1 - 4.13.7 Методичних рекомендацій звітність приймається засобами телекомунікаційного зв'язку.
4.13.2. Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом.
4.13.3. Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.
4.13.4. АЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.
4.13.5. ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника.
ЦОЕЗ працює щоденно.
4.13.6. У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній:
формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;
перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;
розшифровує електронний звіт;
перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;
перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;
перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;
формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;
імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;
завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача;
завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.
4.13.7. Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.
Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Отже, прийняття податкової документації є обов'язком контролюючого органу за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов'язкових реквізитів. Законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.
Крім того, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу.
За п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Згідно п. 109.1 статті 109.1 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Верховний Суд в постанові від 1 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 зазначив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.
Згідно правової позиції Верховного Суду в постановах від 2 липня 2019 у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 у справі № 1640/3125/18 вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Верховний Суд в постанові від 14 лютого 2019 у справі №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
В постанові від 12 липня 2019 у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Системний аналіз наведених норм права та висновків Верховного Суду в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.
За змістом норм ПК України, Порядків № 1246, № 557 податковим законодавством передбачено обов'язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. При цьому, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем, законодавство не визначає час його тривалості.
За матеріалами справи позивачем 15 липня 2022 року складені податкові накладні №26 від 27.05.2022 року, №2 від 21.06.2022 року, №4 від 27.06.2022 року, № 3 від 29.06.2022 року, які за даними скріншотів програми M.E.Doc подані на реєстрацію 15 липня 2022 року (підписано печаткою: 15.07.2022 року у період часу з 17:55 по 17:56. Граничним строком реєстрації вищезазначених податкових накладних є 15 липня 2022 року. Квитанції про реєстрацію вищевказаних податкових накладних складені 18 липня 2022 року у період часу з 08:04 по 08:14 (а.с. 23-30, 53-58).
Таким чином, затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, оскільки податковим органом безпідставно прийнято зазначені накладні не в день їх надходження або без зазначення фактичного часу їх отримання в момент такого отримання.
В матеріалах справи відсутні докази вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, позивач не може нести відповідальність за надходження/опрацювання на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов'язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Оскільки позивачем податкові накладні подані на реєстрацію 15 липня 2022 року о 17:56, тобто у строк встановлений ПК України та Порядком №1246, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності до платника податків.
Щодо посилання відповідача на п. 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Згідно п. 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
Отже, пунктом 69.18 ПК України передбачено виключно, що у робочі дні з 8 години до 18 години здійснюються саме з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків.
Таким чином, цим пунктом не змінено порядок та терміни реєстрації податкових накладних, не встановлено нових правил реєстрації податкових накладних, не містить застережень щодо застосування вказаних обмежень при визначенні граничних строків подання платником податку податкової звітності (документації) або меж операційного дня.
Й хоча цим пунктом і обмежено час приймання електронних документів, однак це не змінює визначення терміну операційний день.
Отже, податковим законодавством передбачено обов'язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години; зміни до п.3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились.
Що також підтверджується, внесеними змінами Законом України 12 січня 2023 року № 2876-IX, до цього пункту з метою усунення неоднакового його трактування, якими визначено, зокрема: Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години. Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Цими змінами підтверджено, що межі часу для приймання електронних документів від платників податків не є тотожними з межами операційного дня для реєстрації податкових накладних.
Отже, скорочені терміни приймання електронних документів від платників податків, що були визначені п.69.18 ПК України, на момент направлення позивачем на реєстрацію податкової ПН, не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 120-1 ПК України.
Крім того, норми Закону № 2876-IX, яким доповнено пункти 89 та 90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПКУ, на період воєнного стану з 24.04.2022 встановлюють більш сприятливі умови щодо строків реєстрації податкових накладних та фактично скасовують відповідальність платника податків в даній справі, то, відповідно, мають зворотню дію в часі.
Таким чином, позивач своєчасно виконав свої зобов'язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації вказаних податкових накладних, що виключає притягнення позивача до відповідальності на підставі п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в від 28 серпня 2023 року № 825/32-00-04-01-01-01- 37909199 в частині накладення на позивача штрафу в сумі 123 532 грн.
Щодо реєстрації податкової накладної № 33 від 30.06.2022 року.
Позивач зазначив, що ним була складена в Реєстрі податкова накладна №33 від 30.06.2022 року на суму ПДВ - 999 469,80, яка зарєестрована 12.10.2022 року, проте при реєстрації накладної була допущена помилка в даті її складання.
Податкова накладна від 30.06.2022 року на суму 5 996 818 90 грн. (в т.ч. ПВД 999 469,80) виправлено розрахунком коригування від 30 вересня 2022 року №10, який зареєстровано 13 жовтня 2022 року на загальну суму «-4 997 349,00» (в т.ч. ПДВ - «-999 469,80») (а.с. 32).
На підставі здійснення господарської операції ТОВ «ШАХТА 1-3 «НОВОГРОДІВСЬКА» складена та направлена в ЄДРПН податкова накладна №33 від 30.09.2022 року на загальну суму 5 996 818,80 грн. (в т.ч. ПДВ 999 469,80 грн.), яка зареєстрована 12.10.2022 року.
В акті Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №428/32-00-04-01- 01-01-37909199 від 25.04.2023 зазначено, що підприємство несвоєчасно зареєструвало податкову накладну №33 від 30.06.2022 на суму ПДВ - 999 469,80 грн.
Позивачем надавались заперечення від 19.05.2023 року №67-б до акту перевірки №428/32-00-04-01-01-01-37909199 від 25.04.2023 року та додатки від 26.05.2023 року №72-б відповідно до яких позивачем були надані пояснення та необхідні докази тим обставинам, що податкова накладна № 33 від 30.06.2022 складена і зареєстрована в Реєстрі без факту здійснення господарської операції, тобто є зайво складеною податковою накладною. Оподатковувана операція від 30.06.2022 з ТОВ «ПК Збагачувач» відсутня, отже відсутній обов'язок щодо складення ПН за неіснуючим податковим зобов'язанням (а.с. 19-22, 36).
Суд звертає увагу, що сума ПДВ, зазначена у податковій накладній № 33 від 30.06.2022, не була включена позивачем до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ ні в червні, ні у вересні 2022 року, що не заперечується сторонами, відповідно господарські операції між позивачем та ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЗБАГАЧУВАЧ» не проводились.
За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За п. 192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
За пп. 192.1.1 п. 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отже, у випадку якщо платником на операцію з постачання товарів/послуг, яка фактично не відбулась, помилково складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, то платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ скласти розрахунок коригування до такої помилково складеної податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).
За п. 21 Порядку №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок (пункт 22 Порядку №1307).
Наказом Міністерства фінансів України 17.09.2018 року №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307» доповнено Порядок заповнення податкової накладної пунктом 24 «У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:
- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;
- у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю)».
Згідно цих вимог позивачем складено та зареєстровано розрахунок коригування №10 від 30.09.2022 року до податкової накладної №33 від 30.06.2022 року, яким фактично анульовано помилково (зайво) складену податкову накладну.
Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 року у справі №806/2975/16 зазначив, що помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.
За правовим висновком в постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №802/1198/16-а за змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних накладаються на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації. Враховуючи те, що поставка товару фактично не відбулася відповідно і обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у платника податку не виникає, а відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання покладеного на платників податку обов'язку.
Аналогічні правові висновки щодо неможливості застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних містяться в постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №825/2102/18, від 28.03.2019 у справі №809/1420/17.
Апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на сталу практику зі спірного питання в постановах Верховного суду України від 01.07.2022 року у справі № К/9901/67365/18, від 26 червня 2018 року у справі № 816/1990/17, від 23 липня 2019 року у справі № 816/955/18, від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23, оскільки обставини цієї справи не є тотожними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення рішення в частині накладення на позивача штрафної санкції в сумі 399 787, 92 грн. за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної №33 від 30.06.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 200/5511/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта 1-3 «Новогродівська» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 26 червня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв