Справа № 761/5017/24
Провадження № 2/761/5572/2024
25 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), у якому просило стягнути заборгованість за комунальні послуги в загальному розмірі 55 253, 07 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . За період з січня 2022 року по грудень 2023 року позивачем було надано, а відповідачем спожито житлово-комунальні послуги на загальну суму 55 253, 07 грн. Оскільки у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку він у добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
05.03.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній позовну заяву вважав безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне: недоведення до споживача інформації про зміст послуг, надавача послуг, їх вартість, їх якість, що є самостійною підставою для відмови у позові; неналежне надання позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком, що визнається позивачем та підтверджується: звітом позивача за 2022 рік; звітом позивача за 2023 рік; визнанням ТОВ «Грінвіль Сервіс» акту претензії одного зі співвласників, що тягне за собою перерахунок плати для всіх співвласників будинку; повідомленнями позивача, адресованим співвласникам у додатку «Телеграм» про ненадання послуг; заявою ТОВ «Грінвіль Сервіс» як свідка у справі 308/17234/22; включення ТОВ «Грінвіль Сервіс» до плати за послугу з управління витрат, що не передбачені кошторисом та щодо яких ОСББ «Грінвіль Парк Київ» не приймало жодних рішень; відсутність обґрунтованого розрахунку сум до стягнення, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. Також, у відзиві на позову представник відповідача просив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, а у разі відмови у розгляді справи в порядку загального позовного провадження - розглядати справи з повідомленням сторін.
09.08.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача вказував, що позивач вважає поданий стороною відповідача відзив необгрунтованим, безпідставним, а всі твердження, які викладені у ньому є хибними та непідтверджені жодними доказами.
Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 4 ст. 277 ЦПК України передбачено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовим засіданням.
Частинами 2 та 4 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування та ціну позову, суд не знаходить підстав для розгляду даної справи в порядку загального провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оцінивши надані суду докази, ретельно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
08 грудня 2021 року у даному будинку було створено ОСББ «Грінвіль Парк Київ».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Відповідно до Протоколу Загальних зборів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» № 2, від 24.12.2021 року, прийнято рішення обрати управителем багатоквартирного Будинку (АДРЕСА_2) - ТОВ «ГРІНВІЛЬ СЕРВІС», затверджено тариф на послуги з управління у розмірі 33,83 грн. на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, затверджено умови Договору про надання послуги з управління багатоквартирним Будинком.
На підставі прийнятих на загальних зборах ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» рішень, між ТОВ «ГРІНВІЛЬ СЕРВІС» та ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ», як колективним споживачем, укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24.12.2021 р № ГС-7, надалі - Договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об?єднання за рішенням загальних зборів має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Управитель - ТОВ «ГРІНВІЛЬ СЕРВІС», зобов?язується надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (Будинок), а Співвласники зобов?язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі по тексту - Закон України №2189-VIII) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Так, у відповідності до приписів статті 16 Закону України №2866-ІІІ об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 22 Закону України №2866-ІІІ врегульовані питання щодо господарчого забезпечення об'єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, зокрема, передбачено, що для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі по тексту Закон України № 417-VIII) витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Відповідно до статті 21 Закону України №2866-ІІІ порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
За приписами статті 10 Закону України №2866-ІІІ рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно з п. 5.1. Договору ціна послуги з управління (без витрат з освітлення місць загального користування, енергопостачання для ліфтів і підвальних приміщень та підкачування води), становить 33,83 грн. (тридцять три гривні 83 коп.), на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Будинку.
Також, судом встановлено, що в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану в Україні та настанням на території м. Києва та Київської області великої кількості суттєвих форс-мажорних обставин ТОВ «Грінвіль Сервіс» за період з березня по червень 2022 р. виконано (надано) роботи (послуги) з утримання Будинку та його прибудинкової території у наступному обсязі: березень, квітень - 52,85 %, травень, червень - 64,56 %. За інші місяці 2022 року роботи (послуги) з утримання Будинку та його прибудинкової території виконувалися (надавалися) ТОВ «Грінвіль Сервіс» у повному обсязі згідно з затвердженим тарифом.
Згідно з п. 5.1. Договору ціна послуги з управління (без витрат з освітлення місць загального користування, енергопостачання для ліфтів і підвальних приміщень та підкачування води) становить 33,83 (тридцять три гривні 83 коп.) грн. (в тому числі податок на додану вартість, якщо Управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Будинку. При цьому, у зв'язку з наведеним вище, за період з березня по червень 2022 р. ТОВ «Грінвіль Сервіс» нараховано плату за послугу з управління Будинком у розмірі: березень, квітень - 17,88 грн., травень, червень - 21,84 грн. на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Будинку.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 року по справі № 6-59цс13).
Також, у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої: "Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16)."
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи, а саме з наведеного позивачем розрахунку заборгованості та рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги, вбачається, що за період часу з 01.01.2022 по 31.12.2023 року за відповідачем обліковується заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території з належної йому квартири в розмірі 55253,07 грн.
Враховуючи, що позивач є балансоутримувачем, управителем та виконавцем комунальних та інших послуг у будинку за АДРЕСА_2 які були надані відповідачу, що є власником квартири у вказаному будинку, при цьому відповідач зобов'язання щодо сплати цих послуг не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з належної йому квартири є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Надані позивачем розрахунки нарахувань, які містяться в квитанціях (платіжних дорученнях), які містяться в матеріалах справи є математично вірними та жодним контррозрахунком представника відповідача не спростовано. Відповідач взагалі вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати за житлово-комунальні послуги, які надаються позивачем за адресою, де розташована його нерухомість, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність укладеного договору між сторонами не є підставою для звільнення відповідача від сплати за житлово-комунальні послуги, що неодноразово було наголошено у висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.
Жодних доказів того, що позивач неналежним чином надає житлово-комунальні послуги відповідач не надає до суду, при цьому згідно ст.89 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Принагідно зауважити, що відповідачем не надано жодних доказів, що він особисто звертався до позивача з претензією щодо неналежного надання послуг з утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому, посилання відповідача на те, що інші співвласники будинку звертались до позивача з актом-претензією та визнання вказаної претензії, на думку відповідача позивачем, не можуть бути підставою для звільнення останнього від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за спірний період з січня 2022 по грудень 2023 року.
Окрім того, відповідачем не надано жодних доказів, що відповідачем не було надано до споживача інформації про зміст послуг, надавача послуг, їх вартість та якість.
Відповідно до приписів цивільного процесуального закону докази у процесі мають відповідати певним критеріям. Зокрема докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК), допустимими, тобто такими, що підтверджують певні обставини справи, які за законом не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.79 ЦПК), достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК) та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК).
Порядок оформлення претензій споживачів передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Відповідно до ч.6 ст.27 вказаного Закону України, у разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем), як передбачено ч.7 ст.27 вказаного Закону.
Отже, за змістом даних норм належними та допустимими, тобто такими, що підтверджують певні обставини справи, які за законом не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, доказами щодо ненадання (неналежного надання) послуг має бути відповідна претензія та відповідний акт-претензія, які в даному випадку не надано відповідачем при спростуванні заявлених вимог.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо оскарження та підтвердження скасування в судовому порядку рішення загальних зборів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", оформленого протоколом № 2 від 24.12.2021 року, в якому було затверджено тариф на послуги з управління в розмірі 33, 83 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
З огляду на викладене, суд вбачає заявлені вимоги обґрунтованими, та не спростованими відповідачем належними та допустими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 55253,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс», ЄДРПОУ 43854923, адреса: 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Мирополіта, 45;
ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , рнкопп НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 25.06.2024 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА