26 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1615/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року включно, відповідно до приписів “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати йому індексацію грошового забезпечення на загальну суму 83 625 (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн, 21 коп. за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року включно, відповідно до приписів Порядку №1078, та виплатити з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №600/2979/22-а здійснив нарахування та виплату індексації позивачу в сумі 2323,75 грн. Позивач вважає, що відповідачем здійснено неправильний розрахунок індексації, який належить до виплати позивачу відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року у справі №600/2979/22-а. При цьому, на думку позивача, відповідачем має бути виплачено йому індексацію у розмірі 83625 грн 21 коп.
Ухвалою суду від 11 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 урядом фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року), з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Вказував про правомірність нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року включно. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд приходить до наступних висновків.
Згідно системи “Діловодство спеціалізованого суду” та на підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2022 року у справі №600/4485/21-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив нарахування та виплату індексації позивачу в сумі 2323,75 грн.
Не погоджуючись із розміром проведеної виплати, позивач повторно звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року без урахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період “січень 2008 року” та зобов'язання військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року у сумі 78907,07 грн враховуючи базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січень 2008 року.
Згідно системи “Діловодство спеціалізованого суду” та на підставі матеріалів справи встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №600/2979/22-а, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 без урахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період "січень 2008 року". Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховуючи базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січень 2008 року, із врахуванням нарахованих та виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року по справі №600/2979/22-а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року - без змін.
На виконання вказаного рішення суду, 17 травня 2023 року військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 2323,75 грн.
Згідно системи “Діловодство спеціалізованого суду” судом також встановлено, що не погоджуючись з розрахунком та виплатою належної суми індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018, здійсненого фактично на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року у справі № 600/2979/22-а, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно в неповному розмірі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно в сумі 76 583,32 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (справа №600/5110/23-а) закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року - без змін.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на встановлені обставини справи та предмет позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, зі змісту цього позову та його прохальної частини вбачається, що ОСОБА_1 виражає незгоду із нараховною йому відповідачем сумою індексації за спірний період на виконання рішення суду у справі №600/2979/22 та просить суд зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 83625 грн 21 коп., розраховану ним самостійно.
Водночас суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року у справі №540/606/20 на підставі аналізу норм матеріального та процесуального права, а також враховуючи рішення Конституційного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини, вказав наступне: “Не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”. Якщо позивачка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі №540/1155/19 порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №540/1155/19, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права. При розгляді позовних вимог позивачки стосовно фактичного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, Суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження. Відтак, колегія суддів доходить висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого фактичного предмету спору (щодо призначення та виплати пенсії позивачці) і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту четвертого частини першої статті 238 КАС України” (пункти 44, 50, 52, 53, 55 постанови від 27 липня 2022 року).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №600/2979/22-а, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 без урахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період “січень 2008 року” та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 враховуючи базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січень 2008 року, із врахуванням нарахованих та виплачених сум.
Тобто, питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року вже було вже було предметом розгляду в суді по справі №600/2979/22-а.
Сама по собі наявність твердої грошової суми, яку позивач просить нарахувати й виплатити відповідачем йому у цьому позові, не змінює суті, предмету та підстав спірних правовідносин між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 , та, відповідно, не породжує нових правовідносин.
В даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, про що уже було вказано і в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №600/5110/23-а.
Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 27 липня 2022 року у справі №540/606/20 та зважаючи на те, що у даному випадку, як і у справі №540/606/20, яку розглядав суд касаційної інстанції, позивач фактично не погоджується із діями військової частини НОМЕР_1 , здійсненими на виконання рішення суду у справі №600/2979/22-а, щодо невиплати йому нарахованої суми індексації грошового забезпечення (тобто виражає незгоду із нарахованою й виплаченою йому на виконання рішення суду сумою), то суд приходить до висновку про те, що визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача-військової частини НОМЕР_1 , які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №600/2979/22-а, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
Якщо ОСОБА_1 вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 на виконання судового рішення у справі №600/2979/22-а порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов, що зроблено ним уже вдруге.
Суд зауважує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 - виконувати судове рішення (рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №600/2979/22-а) шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення (про нарахування та виплату належної суми індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення суду у справі №600/2979/22-а), оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Наведені вище висновки у ситуації між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 , пов'язаною із незгодою позивача із нарахованою та виплаченою відповідачем сумою індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №600/2979/22-а, уже були викладені судом у справі №600/5110/23-а (ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року, залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року).
В контексті змісту цього позову суд вважає за необхідне зазначити про те, що той факт, що позивач у цьому позові самостійно розрахував та визначив суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, що становить 83625 грн 21 коп., яка, на його думку, мала бути виплачена на виконання судового рішення у справі №600/2979/22-а, не змінює правову природу спірних правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 й були предметом розгляду у справі №600/2979/22-а, а також у справі №600/5110/23-а, в якій ОСОБА_1 так само як і в цьому позові виражав незгоду із виплаченою йому на виконання рішення суду сумою індексації грошового забезпечення.
Зазначення ОСОБА_1 у цьому позові про вимогу зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати йому індексацію грошового забезпечення на загальну суму 83 625 грн, 21 коп. з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, також не змінює того, що фактичною підставою даного позову (як і позову у справі №600/5110/23-а) є незгода ОСОБА_1 із нараховною йому відповідачем сумою індексації на виконання рішення суду у справі №600/2979/22.
До того ж, як вбачається зі змісту цієї позовної заяви, вимога про одночасну виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб жодним чином не обґрунтована, а матеріали справи свідчать про те, що з такою вимогою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не звертався, відповідно, відмову не отримував. Отже, фактично спірні відносини між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 з приводу невиплати компенсації сум податку з доходів фізичних відсутні.
Суд зауважує, що прийняття рішення в межах даної справи між тими самими сторонами, що й у справі №600/2979/22-а та у справі №600/5110/23-а, ґрунтуватиметься на тих самих нормах та обставинах, які застосовувалися при вирішенні згаданих справ.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Оскільки є такі, що набрали законної сили рішення суду (рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №600/2979/22-а, а також ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року про закриття провадження у справі №600/5110/23-а), з того самого предмету спору (щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року), між тими самими сторонами (позивач - ОСОБА_1 , відповідач - військова частина НОМЕР_1 ) і, фактично, з тих самих підстав, то суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.
Керуючись статтями 238, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.П. Лелюк