Справа № 09/2271а
"29" серпня 2006 р., 12 год. 55 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Лавріненко С.І.
за участю представників сторін: позивача -Морошан М.В. голова правління, Верещака П.М. адвокат за довіреністю, Тіторук К.Г. бухгалтер за довіреністю, відповідача -Горбаченко О.В. спеціаліст-юрисконсульт за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Еталон»м. Умань до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Подано позов про визнання нечинним рішення відповідача від 22 березня 2005 року №433 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» (далі -спірне рішення) в частині нарахування (стягнення) 6980,92 грн. штрафу та 12449,00 грн. пені, з підстав невідповідності його чинному законодавств та фактичним обставинам щодо слати страхових внесків.
Доповненням до позовної заяви від 31.05.2006 року позивач просив визнати спірне рішення нечинним в іншій частині штрафу в сумі 11822,47 грн. та пені в сумі 2897,92 грн.
В заяві про зміну позовних вимог, поданій представником в судовому засіданні, позивач просить визнати протиправним спірне рішення відповідача від 22 березня 2005 року №433 та скасувати його.
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- в розрахунку, доданому до спірного рішення, в нарахуванні пені датою виникнення боргу від 31.12.2003 року вказана сума 27403,27 грн. Проте за обліковими даними та акту взаємозвірки №1 з відповідачем станом на 01.01.2004 року даний борг відсутній, тому нарахована на суму боргу пеня в розмірі 8183,50 грн. суперечить вимогам п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі -ЗУ №1058), який набрав чинності з 01.01.2004 року;
- не відповідає вимогам вказаного закону нарахування пені в розмірі 3822,67 грн. на суму боргу 10007,00 грн. від 30.01.2004 року, оскільки даного боргу не має, що визнав відповідач в акті перевірки №34 від 23.03.2004 року;
- відповідач не правильно відобразив в картці особового рахунку фактичний борг, при цьому відмовився вносити зміни після звірки розрахунків, тому нарахування за спірним рішенням пені та штрафу є неправильним;
- неправомірним є нарахування штрафу та пені на борги внесків в сумі 2989,71 грн станом на 20.10.2005 року, оскільки за два місяці 2005 року була нарахована сума внесків до пенсійного фонду -34310,26 грн., при цьому за цей період була перерахована до пенсійного фонду сума 46702,00 грн. Отже має місце переплата в сумі 12391,74 грн.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву позов не визнав, посилаючись на те, що нормами пункту 2 ч.9 ст.106 ЗУ №1058 встановлено, що одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Таким чином, на суму боргу позивача по штрафним санкціям в розмірі 27403,27 грн., яка окрім акту звірки підтверджена ще актом перевірки №34 від 23.03.2004 року правомірно нарахована пеня в розмірі 0,1% за 412 днів затримки платежу (борг виник на 01.01.2004 року, погашений повністю 15.02.2005 року). Згідно поданого звіту за березень 2005 року позивач заявив до сплати 26147,56 грн. Із заявленої суми ним сплачено 3367,70 грн. На решту боргу відповідно до ч.6 ст.20, ч.8 та п.2 ч.9 ст.106 ЗУ №1058 на оскаржувану позивачем суму недоїмки нараховані пеня та штрафи. Доводи позивача не відповідають його розрахункам, акту перевірки та актам звірки.
В судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позовні вимоги з врахуванням їх змін, спростовуючи доводи відповідача посилались на те, що відповідач заплутав облік, не надав роз'яснень платнику, що призвело до переплат, які не враховані відповідачем, правових підстав для нарахування штрафу та пені не вбачають;
- представник відповідача дотримувався доводів, викладених у запереченнях, посилався на те, що позивач не правильно проводив оплати, поточні платежі зараховувались в рахунок минулих зобов'язань, тому виникла заборгованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати спірне рішення відповідача, в якому вказано, що воно прийняте на підставі п.2 ч.9 ст.106 ЗУ №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або органом Пенсійного фонду, який вирішив застосувати до ЗАТ «Еталон» (позивач) у вигляді суми штрафу в розмірі: 19271,62 грн. та нарахування пені в розмірі 16175,31 грн., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки управління ПФУ в м. Умань.
Спірне рішення одержане позивачем 29 березня 2006 року. В обґрунтування нарахованих штрафу та пені за спірним рішенням відповідачем наданий розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5%, 4%, 32%, 42% (розділ 2) станом на 17.12.2005 року.
Розрахунок пені починається датою боргу станом на 31.12.2003 року в сумі 27403,27 грн., наступні суми боргу визначені: 30.01.2004 року - 10007,00 грн., 02.06.2004 року -4891,28 грн., 20.04.2005 року -22779,86 грн., 22.08.2005 року -5376,00 грн., 20.10.2005 року -2989,71 грн., 21.11.2005 року -1812,2005 року. Розрахунок штрафних санкцій починається з дати боргу 30.01.2004 року -10007,00 грн. і в подальшому суми боргу по особовому рахунку аналогічні розрахунку суми пені.
Згідно акту звірки станом на 01.01.2004 року №1 між управлінням ПФУ (відповідач) та ЗАТ «Еталон»(позивач), підписаного начальником управління ПФУ, спеціалістом ПФ та керівником підприємства і головним бухгалтером, борг на 01.01.2004 року всього: 41456,15 грн. у тому числі: недоїмка по збору - 8041,98 грн., по штрафам -27403,27 грн.; по пені -6010,90 грн.
Перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов'язкове пенсійне страхування за період з 01.05.2002 року по 22.03.2004 року, проведеною відповідачем та оформленою актом від 23 березня 2004 року №34 встановлено слідуюче: донараховано збору -0,00 грн., донараховано зобов'язання -4891,28 грн., нараховано пені -0,00 грн., нараховано штрафних санкцій -515,23 грн. На кінець перевірки (тобто 22.03.2004 року) загальна сума недоїмки по платежах до ПФУ склала - 101317,15 грн. у тому числі: недоїмка по внесках -7908,79 грн., штрафні санкції - 27918,50 грн. (27403,27 грн. + 515,23 грн. нарахованих по акту перевірки), пеня -6010,90 грн., пільгові пенсії 59478,96 грн.
По 31 грудня 2003 року, станом на яке визначена сума штрафу по розрахунку доданому до спірного рішення - 27403,27 грн., спеціальним законом, що встановлював порядок погашення зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - ЗУ №2181). Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 ЗУ №2181 надано право контролюючому органу при несплаті платником збору узгодженої суми зобов'язання протягом граничних термінів, визначених даним Законом, нарахувати штраф. Застосування штрафних санкцій органами Пенсійного фонду проводилось у порядку, викладеному в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.2001 року №16-6 (далі -Інструкція).
Частина 2 підпункту 12.3.8. Інструкції визначає, що штраф застосовується після сплати збору і при цьому складається окреме рішення за встановленою формою згідно з додатком 20.
Згідно з пунктом 12.5. розділу 12 Інструкції факт порушень законодавства щодо сплати збору посадова особа органу ПФУ повинна оформити актом документальної перевірки, у якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
Відповідно до пункту 12.6. Інструкції за наслідками розгляду матеріалів перевірки не пізніше 10 днів від дня складання акту перевірки керівник відділу (управління) ПФУ або його заступник приймає за встановленою формою у двох примірниках рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства.
В акті перевірки №34 відсутні дані про те, що штрафні санкції станом на 31.12.2003 року в сумі 27403,27 грн. були нараховані за результатами документальної перевірки з прийняттям відповідних рішень. Згідно акту №34 перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов'язкове пенсійне страхування охоплює період з 01.05.2002 року по 22.03.2004 року.
До 01.01.2004 року рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання складалось за встановленою формою додатку №20 до Інструкції і повинно було містити в собі відомості про кількість днів затримки сплати узгодженої суми зобов'язання, суму штрафу з посиланням на визначену процентну ставку в залежності від кількості днів затримки, про орган, до якого підлягає перерахуванню (сплаті) зазначена сума, а також строк її сплати.
Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 ЗУ №2181 також передбачено, що при нарахуванні штрафних санкцій контролюючий орган зобов'язаний визначити в рішенні суму зобов'язання, дату, коли воно стало узгодженим, граничний термін його сплати і конкретну кількість днів прострочення.
Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону №2181, підпункту 12.3.8. Інструкції на кожен період прострочення, передбачений підпунктом 12.3.7., повинно складатися окреме рішення.
З огляду на викладене, суд вважає, що сума штрафних санкцій -27403,27 грн. станом на 31.12.2003 року, на яку в особовому рахунку, доданому до спірного рішення, нараховується пеня, є не обґрунтованою та такою, що не доведена і не підтверджена відповідно до встановленого чинним на час обліку законодавством, відповідно, ця сума підлягає виключенню з обліку боргу позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України «Підстави для звільнення від доказування». В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В спростування спірного рішення позивач надав копії платіжних документів, таблиці розрахунків перерахувань грошових сум до пенсійного фонду, з яких вбачається, що у період з січня 2004 року по грудень 2005 року нараховані зобов'язання зі сплати страхових внесків по розрахунках позивача, поданих до пенсійного фонду, становить 116291,26 грн., перераховано грошових коштів у 2004 році -33515,30 грн. та у 2005 році 147838,29 грн., всього за 2004 та 2005 рік -181353,59 грн.
При перевірці належних до сплати позивачем нарахованих зобов'язань зі сплати страхових внесків по його розрахунках та перерахованих ним до ПФУ сум, в особовому рахунку виявлені розбіжності у сплачених сумах, які відповідач не зміг обґрунтувати. Відповідач не спростував доводи позивача, не довів правильність своїх розрахунків та обґрунтованість спірного рішення.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним, оскільки не відповідає вимогам чинного на час його прийняття законодавству, встановленим дійсним зобов'язанням позивача, у зв'язку з чим порушує його права та охоронювані законом інтереси. Тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94, Прикінцевих та перехідних положень КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі, встановленому КАС України, тобто у встановленому КАС України розмірі судового збору -3,40 грн.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати повністю рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Умань від 22 березня 2005 року №433 про стягнення штрафу в сумі 19271,62 грн. та нарахування пені в сумі 16175,31 грн.
Стягнути з Державного бюджету України через Відділення Державного казначейства України в місті Умань на користь закритого акціонерного товариства «Еталон», Черкаська область, м. Умань, вул. Старицького, 5, ідентифікаційний код 14214408 -3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 01 вересня 2006 року.