про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2607/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Чернівецька митниця про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" звернулось з позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:
- рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000230/2 від 15.04.2024року;
- рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000285/2 від 13.05.2024року;
- рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000291/2 від 13.05.2024року;
- рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарі №UA408000/2024/000304/2 від 21.05.2024року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, окрім іншого чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вище наведеним положенням КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
В силу ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч.1 ст.3 Закону №3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В частині 2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Положеннями ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Предметом позову є оскарження рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, що є вимогою майнового характеру.
Суд виходить з того, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 березня 2020 при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п.1 п.3 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, судовий збір сплачується з урахуванням різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях.
Отже, судовий збір за даний позов становить 5673,76грн (378250,61грн - різниця митних платежів, тобто ціна позову*1,5%).
Водночас, при зверненні до суду в електронній формі, на підставі ч.3 ст.4 Закону № 3674-VI - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки позов поданий в електронній формі, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 4539,01грн. (5673,76грн.х0,8).
Суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Крім того, частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В силу ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Суд звертає увагу, що рішенням Ради Судів України від 05.08.2022 року №26 було зазначено, що пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами) визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
За таких умов Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Суд зауважує, що подана позивачем через електронний суд позовна заява з додатками містить понад 30 аркушів, що унеможливлює для суду її роздрукування та приєднання до матеріалів справи.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом:
- надання до суду документу про сплату судового збору у визначеному Законом №3674-VI порядку і розмірі;
- надання позову у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі та з копіями позову та доданих до нього матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір