Іменем України
25.06.2024 Справа №607/2889/24 Провадження №2/607/1358/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання,
08.02.2024 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Молень Р.Б., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з даним позовом.
09.02.2024 позовна заява залишена без руху та позивачеві наданий строк для усунення недоліків позовної заяви. 16.02.2024 представник позивача усунув недоліки позовної заяви.
01.03.2024 відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Під час розгляду даної цивільної справи судові засідання неодноразово відкладались з різних причин, зокрема 24.04.2024 розгляд справи не відбувався у зв'язку із перебуванням головуючої судді Марциновської І.В. у щорічній основній відпустці. Судове засідання призначене на 27.05.2024.
Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені у передбаченому законом порядку. Зокрема, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молень Р.Б. були повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання судових повісток в електронний кабінет представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 34-36).
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Указане свідчить про належне повідомлення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Моленя Р.Б. про дату, час та місце судового засідання та обізнаність останніх про обов'язок прибути до суду 27.05.2024 для участі у судовому провадженні в межах даної цивільної справи. Однак позивач та його представник 27.05.2024 у судове засідання не з'явилися.
Указане стало підставою для відкладення судового засідання на 25.06.2024.
При цьому 28.05.2024 через канцелярію Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, тобто на наступний день після судового засідання, представник позивача адвокат Молень Р.Б. подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 27.05.2024, на іншу дату з підстав зайнятості адвоката в іншому судовому засіданні.
Про дату, час та місце наступного судового засідання сторони були повідомлені у передбаченому законом порядку. Зокрема, позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молень Р.Б. були повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання судових повісток в електронний кабінет представника позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 44-46).
Однак у судове засідання 25.06.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молень Р.Б., належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, повторно не з'явилися без повідомлення про причини неявки. Заяви та клопотання від позивача та його представника до суду не надходили.
У судове засідання 25.06.2024 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з'явився без повідомлення про причини неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Частини 1, 2 ст. 2 ЦПК України визначають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За загальним правилом ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні положеннями ст. 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 15.04.2020 у справі № 201/10953/18-ц, від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18, від 11.03.2021 у справі № 558/9/18, від 29.11.2021 у справі № 552/6333/19.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. У рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, із встановлених судом обставин, що зазначені вище, вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Молень Р.Б. двічі своєчасно та належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, однак у судові засідання не з'явилися, докази поважності причин неприбуття в судові засідання не надали, заяву про розгляд справи за їхньої відсутності суду не подавали.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання слід залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника у судове засідання.
При цьому суд роз'яснює, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 2, 130, 223, 257, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Cуддя І. В. Марциновська