26 червня 2024 року справа № 580/4468/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/4468/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
03.05.2024 вх. №22461/24 позивач у позовній заяві просить (позовна заява в редакції від 27.05.2024 вх.№26320/24): визнати протиправним та скасувати рішення від 25.10.2023 №232730017473 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови здійснити перерахунок наявного страхового стажу ОСОБА_1 , зарахувавши у пільговому обчисленні трудовий стаж один рік роботи за один рік шість місяців період роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (в селищі міського типу Алакуртті та місті Кандалакша), відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.08.1985 до 31.05.1989, призначити пенсію за віком з 19.10.2023 та здійснити перерахунок із урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок наявного страхового стажу ОСОБА_1 , зарахувавши у пільговому обчисленні трудовий стаж: один рік роботи за один рік шість місяців період роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (в селищі міського типу Алакуртті та місті Кандалакша), відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.08.1985 по 31.05.1989, призначити пенсію за віком з 19.10.2023 та здійснити перерахунок із урахуванням раніше виплачених сум.
31.05.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно із частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що 19.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», листом від 03.10.2022 № 2600-0208-8/125702 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в перерахунку "перехід на пенсію за віком" відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову протиправним та таким, що належить скасуванню.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив від 17.06.2024 вх. 29920/24, де зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 19.10.2023 про перерахунок, 25.10.2023 Головним управлінням прийняте рішення за №232730017473 про відмову у зв'язку із відсутністю правових підстав. Зазначає, що відповідно до статті 26 Закону №1058, починаючи з 01.01.2023 до 31.12.2023 право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу 30 років. ОСОБА_1 долучив до заяви послужний список Міністерства оборони СРСР та військовий квиток для зарахування періоду з 20.08.1985 до 03.03.1986 та 04.03.1986 до 31.05.1989 проходження військової служби в пільговому обчисленні для застосування кратності під час розрахунку стажу з укладенням трудового договору на строк не менше ніж на 3 роки. Період проходження військової служби не можна розглядати як період роботи, тому підстав для врахування періоду військової служби в пільговому обчисленні немає, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не належать, у зв'язку з відсутністю страхового стажу - 30 років.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що 19.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перехід на пенсію за віком з пенсії по інвалідності. ОСОБА_1 долучив до заяви послужний список Міністерства оборони СРСР та військовий квиток для зарахування періоду з 20.08.1985 до 03.03.1986 та 04.03.1986 до 31.05.1989 під час проходження військової служби в пільговому обчисленні.
Відповідно до чинного Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) заяви про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності: засобами програмного забезпечення визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу, тому, за принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 25.10.2023 №232730017473 позивачу відмовлено у «переході на пенсію за віком» у зв'язку з відсутністю і страхового стажу (30 років) та зазначено: необхідною умовою для застосування кратності під час розрахунку стажу є уладання трудового договору на строк не менш ніж на 3 роки. Так як період проходження військової служби не можна розглядати як період роботи, тому підстав для урахування періоду військової служби в пільговому обчисленні немає. Для переходу пенсії за віком станом на 19.10.2023 потрібен страховий стаж 30 років згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте страховий стаж ОСОБА_1 28 років 2 місяці.
Вважаючи рішення відповідача від 25.10.2023 №232730017473 протиправним та таким, що належить скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Відповідно до статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У рішенні відповідача від 25.10.2023 №232730017473 вказано, що позивач набув 60-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою 19.10.2023), проте зазначив, що страховий стаж позивача становить 28 років 2 місяця за необхідного 30 років.
Відповідачем не зарахований період з 20.08.1985 до 03.03.1986 та 04.03.1986 до 31.05.1989 проходження військової служби в пільговому обчисленні до страхового стажу позивача, позаяк необхідною умовою для застосування кратності під час розрахунку стажу є укладання трудового договору на строк не менш ніж на 3 роки, а період проходження військової служби (на думку відповідача) не розглядається як період роботи, тому підстави для врахування періоду військової служби в пільговому обчисленні вудсутні.
Згідно ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.
Під час служби позивача з 05.08.1980 діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - Інструкція №58). Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).
Згідно запису №2 трудової книжки серії АТ НОМЕР_2 , позивач з 05.08.1980 до 20.06.1989 перебував на службі у Радянській армії.
Відповідно до ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», що зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідно до якої час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, прийнятою відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з цим порядком до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абзац 9 пункту 1 Постанови № 393).
Згідно з частиною 1 статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей, здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР. Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590, Указами Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28. Згідно з п.6 Постанови №590 пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється у порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР. Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року №986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджене Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій, пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії». Згідно з пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби під час обчислення вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у справі № 300/756/19 висновує: п.22 - як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР; п.23 - відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 25 березня 1968 року №181 «Про зарахування солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим в запас, часу дійсної строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, встановлених за роботу в цих районах і місцевостях» встановлено, що солдатам, матросам, сержантам, старшинам і військовим будівельникам, звільненим, починаючи з 1968 року, з військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, час їхньої дійсної строкової військової служби (служби у військово-будівельних загонах) в цих районах і місцевостях зараховується в стаж роботи, що надає право на отримання пільг, передбачених Указами Президії Верховної Ради РССР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, якщо вони не пізніше трьох місяців після звільнення з військової служби були прийняті на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; п.24 - законодавець в цьому випадку встановив дві умови для пільгового обчислення періоду строкової військової служби: проходження строкової військової служби в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; прийняття після служби на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі протягом трьох місяців.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. У період до 1 січня 1991 року питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано, зокрема, Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590 (далі - постанова №590). Згідно з пунктом 110 Постанови робота в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі з 1 березня 1960 року зараховуються до стажу в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Перевіряючи за критеріями ч.2 ст.2 КАС України індивідуальний акт - немотивоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 25.10.2023 №232730017473 без оцінки запису №3 у трудовій книжці щодо прийняття після служби (05.08.1980-20.06.1989) позивача на роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі протягом трьох місяців, а саме з 18.09.1989 на посаду економіста у відділ матеріально-технічного забезпечення Кандалакшського дослідного машинобудівного заводу ВПО «Ремрибфлот», суд дійшов висновку про протиправність, позаяк передчасно позивачеві відмовлено у «переході на пенсію за віком» за відсутності перевірки фактично необхідного стажу та без сприяння у правильному обчисленні розрахунку страхового стажу з урахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі.
У підтвердження перебування на військовій службі у період з 05.08.1980 до 20.06.1989 позивачем наданий військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідку від 21.07.2022 №1049 та послужний список форми №1/ЛД (військове звання позивача - старший лейтенант), де міститься інформація щодо служби у період з 20.08.1985 до 04.03.1986 (селищі міського типу Алакуртті ), 04.03.1986 до 31.05.1989 (та місті Кандалакша) у окрузі - місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі, тому період військової служби підтверджений матеріалами справи.
Суд використовує повноваження згідно з частиною 3, 4 статті 245 КАС України, обираючи спосіб захисту порушеного права, бере до уваги вимогу ефективності з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб'єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб'єкта. Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Усупереч вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідач не врахував тлумачення норм права здійснене Верховним Судом у справі № 300/756/19.
Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_2 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).
Суд дійшов висновку, що відповідач, ухвалюючи індивідуальний акт протиправно не продемонстрував сприяння у реалізації права позивача на соціальний захист - пенсійне забезпечення у контексті легітимних очікувань позивача як складової майнового права - не перевірив та не врахував усіх обставин за наявного запису №3 щодо подальшого працевлаштування ОСОБА_1 після служби та не роз'яснив Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, що потребує виправлення, тому у контексті повноважень суду згідно частини 4 статті 245 КАС України (у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд під час зарахування стажу) належить зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вирішити питання щодо перевірки страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом за встановлених обставин, оцінених доказів та аргументів учасників - позовні вимоги належить задовольнити частково, визнавши протиправним та скасувати протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 25.10.2023 під час розгляду заяви позивача від 19.10.2023 щодо перевірки відомостей, зазначених у трудовій книжці, послужному списку, військовому квитку.
У частині вимоги призначити пенсію за віком з 19.10.2023 належить відмовити, позаяк пенсія була призначена, а зміст заяви стосується обчислення стажу і за наявного - здійснення переходу на пенсію за віком.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивач сплатив 2422,40 грн (квитанція від 02.05.2024 №0.0.3621546828.1, від 27.05.2024), позовні вимоги задоволені частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 262-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 25.10.2023 №232730017473.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.10.2023 з урахуванням висновків та оцінки суду.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області [площа Центральна 3, м. Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345].
Рішення суду складене 26.06.2024.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА