26 червня 2024 року справа № 580/4999/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.03.2024 №971050149137;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 27.12.2023 на пенсію державного службовця відповідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 26.12.2023 №03.2-27- 06/1057 та від 12.01.2024 року №39.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачкою зазначено, що на її думку відповідач протиправно відмовив у переведенні на пенсію державного службовця відповідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 26.12.2023 року №03.2-27- 06/1057 та від 12.01.2024 року №39.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що чинним законодавством визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016. Так, чинна редакція Закону України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу» передбачає право осіб на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» виключно за дотримання такими особами умов, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, а саме щодо віку, загального стажу, спеціального стажу.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби та станом на 01.05.2016 її стаж державної служби складав 20 років 3 місяці 2 дні.
Управлінням Державної казначейської служби України у Христинівському районі Черкаської області видано позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 26.12.2023 року №03.2-27- 06/1057 та від 12.01.2024 року №39.
Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просила перевести її на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723 у розмірі 60% заробітку, до якої були надані довідки про складові заробітної плати державного службовця від 26.12.2023 року № 03.2-27-06/1057 та від 12.01.2024 №39.
За результатами опрацювання заяви про перерахунок від 27.12.2023 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Разом х цим, спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про складові заробітної плати державного службовця від 26.12.2023 року № 03.2-27-06/1057 та від 12.01.2024 року №39 були направлені на перевірку. За результатами перевірки складено акт від 08.01.2024 № 2300-1105-1/107 про достовірність документів, що надаються для призначення (перерахунку) пенсії.
На відпрацювання акту перевірки довідки про заробітну плату вих. № 2300- 1105- 1/107 від 08.01.2024 з 01.02.2024 ОСОБА_1 спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області переведено з пенсії за віком відповідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та листом від 18.02.2024 №2300-0306-8/11360 ОСОБА_1 повідомлено, що довідки про заробітну плату від 26.12.2023 № 03.2-27-06/1055 та № 03.2-27- 06/1057, видані з порушенням норм чинного законодавства, тому до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов лист від 05.03.2024 №2300-0306-9/15743 від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо необхідності перегляду рішення про перерахунок ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та акта перевірки достовірності довідки про заробітну плату вих. № 2300- 1105-1/107 від 08.01.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 15.03.2024 № 971050149137 про відмову в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” № 889 VIII від 10.12.2015 року, день набрання чинності 01.05.2016 р. (далі Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до п. 2 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16. 12. 1993 р. (далі Закон № 3723-ХІІ) крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу (35 років для чоловіків) та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державний службі станом на 1 травня 2016 року.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд встановив, що відповідно до записів в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дійсно працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби та станом на 01.05.2016 її стаж державної служби складав 20 років 3 місяці 2 дні.
Оскільки позивачка має відповідний стаж на посаді державної служби понад 20 років (20 років 3 місяці 2 дні), на момент звернення до відповідача їй виповнилося 60 років та станом на 01.05.2016 працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців понад 10 років, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону № 3723-XII, відповідно, наявні правові підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №3723-XII.
Також судом встановлено, що до заяви про переведення позивачки на пенсію державного службовця долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 26.12.2023 року №03.2-27- 06/1057 та від 12.01.2024 року №39, які видані Управлінням Державної казначейської служби України у Христинівському районі Черкаської області за останньою займаною позивачкою посадою та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг (3 ранг), надбавка за вислугу років (50%), на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби також, відповідає формі довідки, яка затверджена Постановою №1-3, та містить дані про надбавку за інтенсивність праці, розмір премії, та на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Крім того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки про переведення на інший вид пенсії, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.03.2024 №971050149137 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.12.2023 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 26.12.2023 №03.2-27- 06/1057 та від 12.01.2024 року №39, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ