Справа № 560/5633/24
іменем України
26 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті у особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ069362 від 24.01.2024. Зазначає, що оскаржувана постанова, складена за наслідками перевірки транспортного засобу позивача, є протиправною, оскільки водій, який виконував перевезення пасажирів, на момент перевірки мав належним чином оформлену індивідуальну контрольну книжку водія а також інші необхідні документи.
Відповідач подав відзив, в якому зазначає, що оскаржена постанова прийнята правомірно, оскільки стосовно позивача як перевізника встановлене правопорушення, яке полягає у відсутності у водія на час перевірки визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, а також затвердженої схеми маршруту. Під час розгляду справи про вказане правопорушення позивач також не надав будь-які документи на підтвердження дотримання ним як перевізником вимог закону під час здійснення вказаного перевезення. З огляду на це, у позові просить відмовити.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 №2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III). У частині 12 статті 6 Закону № 2344-III закріплено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст.18 Закону України №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Відповідно до п. 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою "В".
Згідно з п. 1.4. Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю. Відповідно до п. 2.1. Порядку №278 паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень)
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону № 2344-ІІІ визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень. Відповідно до положень Закону документами для регулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Статтею 39 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відтак, положеннями закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пункт 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція № 385) передбачає, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у відповідній кількості або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, та протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
26.12.2023 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Mercedes - Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу.
За результатами перевірки складено акт №АР007170 від 26.12.2023, в якому зафіксовано наступні обставини: перевізником здійснювались внутрішні перевезення пасажирів за маршрутом "Хмельницький - Житомир" транспортним засобом,обладнаним аналоговим повіреним контрольним пристроєм тахографом без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Також під час перевірки виявлено відсутність інформації для пасажирів - бокового трафарету, передбаченого п. 27 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 № 1184), встановлена також відсутність схеми маршруту, тобто вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"
Водій від підпису та надання пояснень відмовився.
На підставі акту та інших матеріалів перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено 24.01.2024 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ069362, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що у справі відсутні належні докази того, під час перевірки водій надав інспектору документи, обов'язковість надання яких визначена статтею 39 закону.
У позові позивач покликався на те, що на момент перевірки у водія були у наявності усі необхідні документи, хоча доказів цього та пред'явлення їх до перевірки позивач не надав. Відсутні також належні докази того, що перевізник надав необхідні документи й під час розгляду справи щодо обставин, зафіксованих у акті перевірки ( до прийняття спірної постанови) Водночас, саме перевізник, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, повинен надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Встановлено, що у акті перевірки відсутні будь-які зауваження або заперечення водія щодо встановлених інспектором обставин.
Крім того, одним з виявлених порушень було те, що у транспортному засобі на момент перевірки були відсутні схема маршруту та боковий трафарет, наявність яких передбачена відповідними нормативними актами. Суду не надані будь-які докази, які спростовують вказані обставини і доводять протилежне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду ( постанова у справі № 640/27759/21 від 19.10.2023) основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження дій Укртрансбезпеки несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу під час перевірки.
Оскільки у справі відсутні будь-які належні докази, які спростовують обставини, встановлені під час перевірки, а також її висновки, судом не встановлено порушення вимог закону або вихід за межі повноважень відповідачем під час прийняття спірної постанови. З огляду на це, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, відтак позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 червня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 )
Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 39816845)
Головуючий суддя І.С. Козачок