Справа № 560/9250/24
26 червня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальене підприємство" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ТОВ "Деражнянське хлібоприймальне підприємство" звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , 1989 р.н.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024 щодо призову ОСОБА_1 , 1989 р.н., на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
При цьому, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
Отже, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 по справі №140/2133/19.
Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження підстав для звернення до суду, в частині обґрунтування того, в чому саме полягає порушення його прав оскаржуваним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024, та доказів того, що таке рішення (наказ) прийнятий або безпосередньо стосується його прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом приведення позовної заяви, у відповідність до вимог статей 160, 161, 287 КАС України із зазначенням належного обґрунтування позовних вимог в частині підтвердження порушення прав позивача оскаржуваним рішенням (наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2024), та доказів на підтвердження цього.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Деражнянське хлібоприймальене підприємство", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак