Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 червня 2024 року № 520/5650/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд :
-скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області від 02.01.2024 №00000450708, від 02.01.2024 №00000440708 та Рішення про застосування фінансових санкцій від 02.01.2024 №00000460708;
-стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий номер НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 2 516,40 гривень (дві тисячі п'ятисот шістнадцять гривень 40 копійок);
-стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий номер НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) сплачені витрати на професійну правову допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу від 28.11.2023 №5101-п проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , за результатами якої, контролюючим органом складено Акт від 06.12.2023 №38845/20/23/РРО/ НОМЕР_2 (далі за текстом - Акт, акт перевірки).
На підставі складеного Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.01.2024 №00000450708 із зазначенням порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України на загальну суму - 1020,00 гривень та від 02.01.2024 №00000440708 із зазначенням порушення п.1, п.2, п.12, ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму - 83 540,00 гривень.
Також, контролюючим органом прийнято Рішення про застосування фінансових санкцій від 02.01.2024 №00000460708 із зазначенням порушення ч.21 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій - 167 080,00 гривень.
Позивач вважає прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій безпідставними та прийнятими в супереч вимогам податкового законодавства, зокрема:
-контролюючим органом порушено процедуру призначення фактичної перевірки;
-відсутність обгрунтування та доказової бази висновків Акту перевірки, та їх невідповідність фактичним обставинам справи;
-неправомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, що стало підставою для звернення з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Щодо твердження позивача, що у наказі на проведення фактичної перевірки не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки, а саме: не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана, що свідчить про безпідставність та незаконність її призначення та проведення.
Як свідчить судова практика з приводу призначення та проведення фактичних перевірок, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 06.07.2022 у справі № 420/1242/21, від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі № 500/1331/21, від 19.07,2023 у «іржі № 520/11327/2020 та від 20.07.2023 у справі № 520/5288/21 - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець дов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отнимания в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладеним иа контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, що п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо.
Судом встановлено, що наказ ГУ ДПС від 28.11.2023 № 5101-п «Про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_1 » оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України.
Перевірка проводилась на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: у зв'язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, тобто з урахуванням вимог діючого законодавства. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.
Суд вказує, на контролюючі органи покладено виконання, зокрема, таких функцій:
здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням (пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191 ПК України);
здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 19- -1.1. 16 п. 19 Л ст. 19 1 ПК України);
проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп. 191.1.17 п. 191.1ст. 19і ПК України).
З огляду на викладене, а також зміст функцій, закріплених у підпунктах 191. 1.14, 191і.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України, обов'язок по виконанню яких покладено на органи державної податкової служби, у даних правових відносинах відповідач мав беззаперечне право на призначення проведення фактичної перевірки позивача.
Такий захід впливу з боку державних органів контролю покликаний захистити як права та інтереси споживача, так і забезпечити правопорядок у сфері господарювання.
Суд вказує, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (п. 80.1 ст. 80 ПК України), а допуск посадових осіб контролюючих органів до її проведення здійснюється згідно із ст, 81 ПК України (п. 80.5).
На підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 , пп. 191.1.4, 191.1.14, 191.1.16 - 191.1.20 п. 1911.1 ст. 191 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), ПК України інших нормативно - правових актів у сфері обігу підакцизних товарів згідно наказу ГУ ДПС від 28.11.2023 № 5101-п та направлень на перевірку від 10.04.2023 № 10684, 10685 фахівцями контролюючого органу, проведено фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції дід розписку до початку проведення такої перевірки, що визначено п 80.2. ст. 80 11К України.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням вимог ПК України фахівцями ГУ ДПС перед початком перевірки, копію наказу на перевірку вручено ФО-П ОСОБА_1 . Направлення на перевірку були пред'явлені для ознайомлення, в яких ФО-П Зароченцева Ю. Е. власним підписом зафіксувала дату ознайомлення, а саме 06.12.2023.
Отже, посадовій особі позивача пред'явлено направлення на проведення перевірки, службові посвідчення та вручено копію наказу. Всі ці документи, на думку суду, оформлені у повній відповідності до п. 81.1 ст. 80 ПК України, а отже контролюючим органом було виконано усі умови для того, щоб розпочати проведення перевірки.
Зважаючи на викладене, очевидним та обґрунтованим є висновок про те, що контролюючий орган діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Для витання наказу на перевірку та для того, щоб розпочати її проведення, були наявні як законодавчі, так і фактичні підстави.
Працівники контролюючого органу були допущені до проведення перевірки.
Відповідно п. 82.3 ст 82 ПК України тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 Діб.
Наказом ГУ ДПС 28.11.2023 № 5101-п «Про проведення фактичної перевірки ФО-П Зароченцева Ю. Е » визначено, що дія наказу розпочинається з 29.11.2023, а перевірка має бути здійснена тривалістю не більше 10 діб.
Відповідно з наведеним, перед початком перевірки, копію наказу на перевірку вручено безпосередньо ФО-П ОСОБА_1 . Направлення на перевірку були пред'явлені на ознайомлення, в яких позивач власним підписом зафіксувала дату ознайомлення, а саме 06.12.2023.
Таким чином, перевіряючі приступили до фактичної перевірки забезпечивши вимоги чинного законодавства.
Перевірку проведено за період з 17.02.2023 по день закінчення перевірки включно.
Перевірки проведена 06.12.2023 чим дотримано вимог п. 82.3 ст. 82 ПК України.
Про дату та час проведення фактичної перевірки позивача зазначено у акті перевірки, а саме: початок - 06.12.2023 11 год. 15 хв. та закінчення перевірки 06.12.2023 о 15 год. 10 хв.
За результатами перевірки складено акт від 06.12.2023 № 38845/20/23/РРО/ НОМЕР_2 , дата реєстрації 07.12.2023.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, то суд зазначає, що у вказаній постанові Верховний Суд навів наступні висновки: незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень - рішень, прийнятих за результатами перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.
Однак, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 № 160/7797/23, суд зазначає, що підставами для скасування прийнятих контролюючим органом рішень є не будь - які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті. що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обгрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Зазначена постанова Верховного Суду прийнята пізніше, ніж ті на які посилається позивач.
Щодо посилання позивача на висновки Веуховного Суду.
У постановах Верховного Суду на які посилається позивач розглядались зовсім інші правовідносини та були проведені інші види перевірок контролюючим органом, а саме: постанови Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 826/24815/15 - контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків, яка передбачають зовсім інші підстави та вимоги до їх проведення; постанова Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 - контролюючим органом було відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у висновках, які викладені у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Велика Палата Верховного Суду розглядає під судовими рішеннями в подібних правовідносинах такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору?-підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально - правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц, 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
Отже, порівняння правовідносин, які склалися у наведених позивачем справах та даної справи, беззаперечно вказує на їх неподібність, адже у них різний суб 'єктий склад учасників справи, предмет та об 'єкт правового регулювання, умови застосування правових норм, зміст правовідносин, матеріально - правове регулювання.
Тобто, суд не враховує та не застосовує висновки Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 826/24815/15, від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 під час розгляду даної справи.
Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки встановлені наступні порушення.
По -перше, не проведення розрахункової операції через РРО при продажу товарів не надання відповідних розрахункових документів, шо підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 141 гривня (цигарки «Мальборо» червоне вартістю 95 грн. та пляшки горілки «Хлібний дар» вартістю 46 грн,).
Суд вказує, що відповідно до п. 1, п. 2 ст. З Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій СЖ-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
У разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР).
На підставі висновків наведеного акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.01.2024 № 00000440708 .
По-друге, не ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 83 399 гривень.
Відповідно до п. 12 ст. З Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
На порушення зазначеної норми закону, позивачем під час проведення перевірки не було надано документи, що підтверджують походження товару, який знаходився у продажу (алкогольні напої та тютюнові вироби) на загальну суму 83 399 гривень.
Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 20 Закону № 265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі висновків наведеного акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.01.2024 № 00000440708.
Щодо ненадання документів під час проведення перевірки
Судом встановлено, що до перевірки не надано документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: книгу обліку доходів, трудові договори з найманими особами, договір оренди приміщення, інші дозвільні документи чим порушено вимоги п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Також у акту перевірки зазначено про ненадання позивачем документів, які підтверджують походження товару, що знаходився у реалізації (алкогольні напої та тютюнові вироби).
Суд вказує, що відповідальність за вказане порушення передбачена п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
На підставі висновків акту перевірки від 02.01.2024 № 38845/20/23/РРО/ НОМЕР_2 , дата реєстрації 07.12.2023 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.01.2024 № 00000450708 на суму 1 020 гривень.
Також суд зазначає, що п.п. 20.1.2 та 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що для здійснення функцій, визначених законом, контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом, а також довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 4
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.
Згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПК України, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків
належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПК України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПК України, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Отже, нормами ПК України передбачено, що під час проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів контролюючий орган має право вимагати від самозайнятої особи пояснення та підтверджуючі документи з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Згідно пункту 20.1.9. ПК України перевіряючі мають право під час проведення перевірки вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Таким чином, під час проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у присутності ФО-П ОСОБА_1 було знято залишки товарно-матеріальних цінностей, що знаходились на реалізації у господарському об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність позивач.
Разом із тим, Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі - Порядок №496) визначені правила ведення обліку товарних запасів та поширюються на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Також, Порядком №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Таким чином, контролюючим органом обґрунтовано встановлення порушення п.12 ст. З Закону № 265/95-ВР в частині не ведення обліку товарних запасів, встановленому законодавством, на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 70 790,50 гри, та тютюновими виробами на суму 12 749,50 грн. без наявності відповідної ліцензії.
Відповідно до вимог ст. 15 Закон № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Частиною 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Матеріалами справи також підтверджено, що під час проведення перевірки на підставі відомостей про результати перевірки щодо оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів встановлено вартість отриманої партії алкогольних напоїв на суму 70 790,50 грн. та тютюнових виробів на суму 12 749,50 грн. Також під час проведення перевірки встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії, а саме: пляшки горілки «Хлібний дар» на суму 46 гривень.
На підставі висновків наведеного акту перевірки ГУ ДПС прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02.01.2024 № 00000460708 (алкогольні напої 70 790,50 грн. * 200% = 141 581 грн. та 12 749,50 * 200% = 25 499 грн.) загальна суму 167 080 грн.
Суд вказує, що частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до правового висновку вкладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16 (п.41) обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність Позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
За таких обставин, доводи позивача не знаходять свого підтвердження, та не свідчать про наявність підстав для задоволення її позову.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.