Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
26.06.2024р. справа №520/11314/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом
Головного управління ДПС у Сумській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкового боргу у сумі 32 173,30 грн з орендної плати фізичних осіб ,
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Сумській області (далі за текстом - владний суб'єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 32.173,30 грн з орендної плати фізичних осіб.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку з оплати задекларованих податкових зобов'язань. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про відкриття провадження по справі повідомлявся судом у розумінні ч. 11 ст. 126 КАС України належним чином, шляхом направлення на адресу відповідача поштового відправлення з копією ухвали. Означене відправлення 28.05.2024 р. повернулося до суду із відміткою установи поштового зв'язку про закінчення терміну зберігання.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
06.02.2022р. відповідач у якості фізичної особи - підприємця склав і подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 5921284000:06:022:0001, де самостійно задекларував суму грошових зобов'язань, котрі підлягають сплаті на користь бюджету у 17.291,72грн.
17.02.2023р. відповідач у якості фізичної особи - підприємця склав і подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю відносно земельної ділянки, де самостійно задекларував суму грошових зобов'язань, котрі підлягають сплаті на користь бюджету у 17.291,72грн.
До заявленої владним суб'єктом вимоги про стягнення суми коштів структурно входить заборгованість по оплаті самостійно задекларованих платником податкових зобов'язань на підставі податкової декларації з плати за землю за 2022 рік (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.02.2022р. №8679342 на загальну суму 17.291,72 грн., а також на підставі податкової декларації з плати за землю за 2023 рік (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2023р. №5752077 на загальну суму 17.291,72 грн.
За приписами п.п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували як достовірність самостійно задекларованих та узгоджених платником грошових зобов'язань, так і факт добровільної подачі платником цих документів обов'язкової податкової звітності.
Доказів внесення виправлень до показників означених декларацій матеріали справи не містять.
Податковою адресою відповідача є АДРЕСА_1 .
06.04.2023 року ГУ ДПС у Сумській області була складена податкова вимога №0001673-1303-1828, котра була надіслана на належну податкову адресу платника, яка повернулась відправнику. Підстава зазначена в довідці про причини повернення поштового відправлення: "за закінченням терміну зберігання".
Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов'язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Згідно з загальним правилом п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між тим, до спірних правовідносин в частині визначення строку оплати підлягає застосуванню спеціальна норма права - п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, де зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згадані строки збігли, доказів виконання особою податкового обов'язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов'язку з інших підстав судом не виявлено.
Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст.37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковими деклараціями виник податковий борг.
06.04.2023 року ГУ ДПС у Сумській області була складена податкова вимога №0001673-1303-1828, котра була надіслана на належну податкову адресу платника і вважається належним чином врученим за правилами абз.5 п.42.4 ст.42 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.
Спору з приводу застосування п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.
Запроваджений ст.102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.
Передбачена ст.95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.
Обставини існування невиконаного податкового обов'язку платника стосовно заявленої до стягнення суми у 32.173,30 грн підтверджені наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст.73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 32.173,30 грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши борг у вказаній сумі.
Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету України податковий борг у сумі 32.173,30 грн (тридцять дві тисячі сто сімдесят три гривні 30 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко