Справа № 420/19448/24
25 червня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вікторія ХОМ'ЯКОВА, розглянувши матеріали позовної заяви Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
До суду надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ОСОБА_1 , в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 168,6 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56,55 грн., Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач Біляївська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Біляївка/50070000, ЄДРПОУ 37607526 ,Казначейство України(ел. адм. подат.), UA068999980313121230000015578, Код класифікації 50070000, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, заявлені до суду вимоги щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, є майновою вимогою.
Враховуючи викладене, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн, а з врахуванням коефіцієнту 0,8 за подання через Електронний суд - 2422,40 грн.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, у позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Крім того, згідно з ч.1, п.п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.ч.4, 7 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналогічні положення містяться в ч.2 ст.79 КАС України, згідно з якою позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддя зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано усіх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, у позовній заяві зазначено, що Фонд здійснює автоматизований розрахунок на підставі даних Державного реєстру один раз на рік, без втручання до отриманих показників, і тому, отримані Розрахунки адміністративно-господарських санкцій це наслідок показників, зазначених роботодавцем у звітності. Розрахунок адміністративно-господарських санкцій ґрунтується на даних Державного реєстру, а отже на звітності, поданої роботодавцями.
Разом з тим, до суду не надано будь-яких даних, на підставі яких Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю був здійснений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. В порушення наведених вимог Кодексу позивач не додав до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та на які містяться посилання в позові, а саме: звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік; інформацію з Пенсійного фонду України про те, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 9 осіб; докази надіслання позивачем на адресу відповідача розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік; копія запиту та відповіді центру зайнятості; копія претензії та розрахунку.
При цьому суд зазначає, що обов'язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст. ст. 160, 161 КАС України.
В позовній заяві позивач вказує в якості відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), тобто як фізичну особу.
Згідно ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 42, ч. 1 ст. 46 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.
В силу ч. 2 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГКУ суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивач у адміністративному позові відповідачем вказав ОСОБА_1 саме як фізичну особу, а не фізичну особу-підприємця.
За таких підстав, позивачу слід визначитися з учасниками справи (відповідачем), зазначити його дані відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та визначити зміст позовних вимог щодо нього.
У свою чергу, подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, має наслідком залишення позовної заяви без руху.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
На підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом п'яти днів з моменту її отримання, шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 25.06.2024.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА