Справа № 420/24861/23
25 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 420/24861/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 420/24861/23, в якій заявник просить суд:
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в адміністративній справі № 420/24861/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії скасувати;
- прийняти нове рішення в адміністративній справі № 420/24861/23, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/504/23, яке мало преюдиційний характер, тобто було покладено в основу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 420/24861/23, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 400/504/23 (провадження № К/990/44664/23), а справу № 400/504/23 направлено на новий судовий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду, а тому є нововиявленою обставиною в розумінні п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 420/24861/23.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року відкрито провадження у справі за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання на 19.06.2024 року.
Судове засідання, призначене на 19.06.2024 року, було відкладено на 25.06.2024 року у зв'язку з перебування судді у відрядженні.
У судовому засіданні 25.06.2024 року представник Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації підтримала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду та просила суд її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в даній справі.
Суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 25.06.2024 року, продовжив розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року;
- стягнути з Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року в розмірі 291 989,09 грн., з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 49-ос від 06.05.2020 року він був призначений на посаду директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації. 26.12.2022 року ОСОБА_1 розпорядженням Херсонської обласної військової адміністрації № 191-ОС звільнено з займаної ним посади згідно з п.3 ч. 1 ст. 83 ЗУ «Про державну службу» (за угодою сторін). Не погоджуючись із розпорядженням начальника Херсонської ОВА № 191-ОС від 26.12.2022 про звільнення з посади директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації, позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/504/23 позов ОСОБА_1 до Херсонської обласної військової адміністрації задоволено; визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 26.12.2022 №191-ос; ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації з 27.12.2022 року; стягнуто з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів в розмірі 231 953,95 грн.; стягнено з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць (січень 2023) з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів в розмірі 60035,14 грн.
Разом з тим, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 400/504/23 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року змінено в частині вимоги про стягнення з Херсонської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу через подання позову в цій частині до неналежного відповідача. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року залишено без змін.
Так, в мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 400/504/23 судом зазначено, що належним відповідачем в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є Департамент інфраструктури Херсонської ОВА та вказано, що для захисту свого порушеного права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач може звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі № 420/24861/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року, позов ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року. Стягнуто з Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року в розмірі 291989,09 (двісті дев'яносто одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 09 коп.) з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 58670,60 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят гривень 60 коп.) з відповідним відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд у рішенні від 13.12.2023 року зазначив, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 235 КЗпП України та наявність судового рішення про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 26.12.2022року №191-ос та поновлення позивача на посаді (справа №400/504/23), суд вважає, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який становить проміжок часу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року.
Таким чином, судове рішення у справі № 420/24861/23 ухвалені в зв'язку з прийняттям судових рішень по справі № 400/504/23 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 травня 2024 року частково задоволено касаційну скаргу Херсонської обласної державної (військової) адміністрації. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року скасовано, а справу № 400/504/23 направлено на новий судовий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації вважає, що оскільки скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/504/23, яке було покладено в основу рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 420/24861/23, є підстави для перегляд судового рішення у справі № 420/24861/23 за нововиявленими обставинами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За правилами частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Таким чином, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Як констатував Верховний Суд у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 826/7677/17, від 29 липня 2020 року у справі №814/733/15, від 30 липня 2020 року у справі №814/1130/15, від 25 лютого 2021 року у справі №814/3270/15 та інших, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.
У той же час, для визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України нововиявлених обставин, характерним є їхнє виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду та всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення.
При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.
Отже, обов'язковою умовою для застосування норм пункту 3 частини другої статті 361 КАС України є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.
У постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 9901/819/18 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом із тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Як свідчать матеріали справи, підставою для висновків суду по цій справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року, слугувало рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 400/504/23, змінене Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, яким позивача поновлено на посаді.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 травня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року скасовано, а справу № 400/504/23 направлено на новий судовий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Отже, скасування постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 травня 2024 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 400/504/23 є нововиявленою обставиною у розумінні п. 3 ч. 2ст. 361 КАС України, а тому заява Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 420/24861/23 підлягає задоволенню, рішення - скасуванню.
Згідно пункту 2 частини четвертоїстатті 368 КАС Україниза результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Частиною 1 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Відтак, з урахуванням наведеної норми, у разі скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення у випадку, якщо переглядалося рішення суду.
Таким чином, за результатами розгляду заяви Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 420/24861/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, а саме: скасування за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі № 420/24861/23 та ухвалення по справі № 420/24861/23 нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 420/24861/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 року по справі № 420/24861/23.
Ухвалити нове рішення в адміністративній справі № 420/24861/23, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації про визнати протиправною бездіяльності Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року; стягнення з Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.12.2022 року по 24.05.2023 року в розмірі 291 989,09 грн., з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів; допущення негайного виконання рішення суду у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач - Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (пр. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003, код ЄРДПОУ 04014134).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.06.2024 року.
Суддя Г.В. Лебедєва
.